Складно уявити, як виглядатиме більшість малих міст України в майбутньому. Адже деякі з них суттєво не змінилися за останні 30–40 років, а інші зазнали лише поверхових трансформацій. У небагатьох з них поодинокі дієвці намагаються започаткувати дискусію про творення, перепланування чи ревіталізацію міських просторів. Але часто ці спроби розбиваються об пасивність жителів чи недостатню компетентність локальних управлінців та активістів. На Харківщині намагаються виправити ситуацію, змінюючи ставлення мешканців до своїх міст і трансформуючи публічні простори.
Харківщина — один із економічно найпотужніших регіонів України й чимало іноземних інвесторів та донорів приваблює рівень розвитку регіону та його центру. Однак стабільно високі економічні показники Харківської області не приводять до рівномірного інфраструктурного поступу її територій. Найбільший дисбаланс виявляється у тому, яку участь у трансформації міської інфраструктури беруть жителі Харкова та районних центрів. У місті громада — подекуди безуспішно — намагається впливати на рішення влади про облаштування публічних просторів. А в райцентрах такі ініціативи є рідкістю. Тож Київський Діалог 2019 року запропонував малим містам Харківської області навчальну програму з розвитку міських просторів і «третіх місць».
Жителі малих міст рідко задоволені інфраструктурою, зокрема громадськими просторами. Звісно, за обсягами ресурсів на облаштування публічних місць районні центри суттєво поступаються обласним. Але приклади малих міст, де все ж створюють нові парки, майданчики чи виставки, свідчать, що часто цей процес не вимагає значних коштів. Радше йому бракує послідовного управління та ідей. І якщо рішення фінансувати такі проєкти може самостійно ухвалити місцева влада, то їхній успішний дизайн та реалізацію складно уявити без громадськості. У малих містах Миколаївщини до цього процесу намагаються залучати різні групи.
Миколаївська область ніколи не була серед лідерів України за економічними здобутками чи підприємницьким потенціалом. Але регіон завжди демонстрував непогані показники розвитку господарства. Якісний розвиток інфраструктури громад — від облаштування малих громадських просторів до створення майданчиків для виробництв — неможливий без співпраці влади, бізнесу та жителів. Але в більшості малих міст і селищ Миколаївської області представники цих груп не володіють ані навичками планування сучасних населених пунктів, ані інструментами сталої співпраці одне з одним. Тому Київський Діалог 2019 року запропонував активним громадянам та локальним управлінцям регіону навчання за основами урбаністики та принципами творення громадських місць.
Щороку в дедалі більшій кількості українських міст запроваджують інструменти, що дозволяють громаді брати участь у роботі органів місцевого самоврядування. Таким чином у дієвців з різних куточків країни з’являються приклади для наслідування та готові механізми. Але просте перенесення практик одних на вирішення потреб інших зазвичай не дає результату. Наприклад, малі міста часто не мають достатнього досвіду для запровадження чи налагодження роботи таких інструментів за прикладом колег. На Львівщині Київський Діалог запропонував їм підтримку.
Лідер Західної України за економічними та соціальними показниками, один із найбільш громадсько активних регіонів держави — ці характеристики роблять Львівщину особливо конкурентоздатною за перспективами територіального розвитку. Водночас, незважаючи на спільні здобутки, у регіоні існує дисбаланс розвитку між центром і більшістю малих міст. Зокрема, він виявляється у бракові сучасних компетенцій проєктного менеджменту і комунікацій органів місцевого самоврядування та активістів. Тому Київський Діалог організував навчальну програму з інструментів громадської участі для малих міст Львівщини.
Якнайбільше користі від наявних можливостей — так можна охарактеризувати Черкащину. Цей регіон позбавлений багатьох економічних здобутків минулого та переваг, якими володіють чимало інших областей України. Однак жителі області загалом демонструють великий потенціал до самоорганізації та втілення власних ініціатив. І, як відомо, для забезпечення сталого розвитку необхідні активні громадяни, тож Київський Діалог запропонував малим містам Черкащини навчальну програму з інструментів громадської участі.
Співробітництво з громадою робить рішення міської влади дієвішими. Так влада спирається на дійсні запити жителів і отримує попереднє схвалення. Так громадяни беруть на себе частину відповідальності за розвиток міст. Але досвіду такого партнерства не мають більшість міст України, особливо якщо йдеться про малі населені пункти. Як з індивідуальної громадської ініціативи розбудувати сталу участь жителів у розвитку міст? Власні кроки до цього роблять на Черкащині.
Хто на кого впливає, де баланс та як правильно побудувати переговори між різними групами говорили два дні поспіль у Львові команди з Борислава, Трускавця та Червонограда.
