Молодь необхідна містам не лише як кадровий резерв для локальних виробництв чи установ на майбутнє. Інколи аполітичні чи слабко інтегровані у суспільне життя юні люди можуть здаватися байдужими до проблем населених пунктів. Але часто, незважаючи на свій вік, вони краще усвідомлюють великі та малі потреби міст і бачать точки, на яких ті можуть базувати свій розвиток. Для реалізації ідей молодіжним спільнотам щоразу необхідно демонструвати їхні громадянські можливості. Тому в містах Приазов’я підтримують суспільні ініціативи молоді.
Українське Приазов’я володіє одразу кількома факторами стабільного економічного розвитку. Однак чимало об’єктивних і суб’єктивних причин не дають вповні їх розкрити та будувати довготривалі прогнози розвитку. Найголовнішою обставиною стримування є агресія Росії, іншим же важливим фактором, який може негативно позначитися на зростанні міст і територій півдня Донеччини та Запоріжжя, є однобічність планування їхноьго розвитку. Один із найпроблемніших секторів у цьому контексті — розвиток громадянського суспільства на локальному рівні. Тому Київський Діалог запропонував містам півдня Донецької та Запорізької областей навчальну програму із молодіжної політики.
Складно уявити, як виглядатиме більшість малих міст України в майбутньому. Адже деякі з них суттєво не змінилися за останні 30–40 років, а інші зазнали лише поверхових трансформацій. У небагатьох з них поодинокі дієвці намагаються започаткувати дискусію про творення, перепланування чи ревіталізацію міських просторів. Але часто ці спроби розбиваються об пасивність жителів чи недостатню компетентність локальних управлінців та активістів. На Харківщині намагаються виправити ситуацію, змінюючи ставлення мешканців до своїх міст і трансформуючи публічні простори.
Харківщина — один із економічно найпотужніших регіонів України й чимало іноземних інвесторів та донорів приваблює рівень розвитку регіону та його центру. Однак стабільно високі економічні показники Харківської області не приводять до рівномірного інфраструктурного поступу її територій. Найбільший дисбаланс виявляється у тому, яку участь у трансформації міської інфраструктури беруть жителі Харкова та районних центрів. У місті громада — подекуди безуспішно — намагається впливати на рішення влади про облаштування публічних просторів. А в райцентрах такі ініціативи є рідкістю. Тож Київський Діалог 2019 року запропонував малим містам Харківської області навчальну програму з розвитку міських просторів і «третіх місць».
Жителі малих міст рідко задоволені інфраструктурою, зокрема громадськими просторами. Звісно, за обсягами ресурсів на облаштування публічних місць районні центри суттєво поступаються обласним. Але приклади малих міст, де все ж створюють нові парки, майданчики чи виставки, свідчать, що часто цей процес не вимагає значних коштів. Радше йому бракує послідовного управління та ідей. І якщо рішення фінансувати такі проєкти може самостійно ухвалити місцева влада, то їхній успішний дизайн та реалізацію складно уявити без громадськості. У малих містах Миколаївщини до цього процесу намагаються залучати різні групи.
Миколаївська область ніколи не була серед лідерів України за економічними здобутками чи підприємницьким потенціалом. Але регіон завжди демонстрував непогані показники розвитку господарства. Якісний розвиток інфраструктури громад — від облаштування малих громадських просторів до створення майданчиків для виробництв — неможливий без співпраці влади, бізнесу та жителів. Але в більшості малих міст і селищ Миколаївської області представники цих груп не володіють ані навичками планування сучасних населених пунктів, ані інструментами сталої співпраці одне з одним. Тому Київський Діалог 2019 року запропонував активним громадянам та локальним управлінцям регіону навчання за основами урбаністики та принципами творення громадських місць.
Щороку в дедалі більшій кількості українських міст запроваджують інструменти, що дозволяють громаді брати участь у роботі органів місцевого самоврядування. Таким чином у дієвців з різних куточків країни з’являються приклади для наслідування та готові механізми. Але просте перенесення практик одних на вирішення потреб інших зазвичай не дає результату. Наприклад, малі міста часто не мають достатнього досвіду для запровадження чи налагодження роботи таких інструментів за прикладом колег. На Львівщині Київський Діалог запропонував їм підтримку.
Лідер Західної України за економічними та соціальними показниками, один із найбільш громадсько активних регіонів держави — ці характеристики роблять Львівщину особливо конкурентоздатною за перспективами територіального розвитку. Водночас, незважаючи на спільні здобутки, у регіоні існує дисбаланс розвитку між центром і більшістю малих міст. Зокрема, він виявляється у бракові сучасних компетенцій проєктного менеджменту і комунікацій органів місцевого самоврядування та активістів. Тому Київський Діалог організував навчальну програму з інструментів громадської участі для малих міст Львівщини.
