Почнемо з доволі простого питання. Теплий чи легкий одяг: у що вбратися, коли виходиш на вулицю зранку? Швидше за все, щоб зробити правильний вибір, ви спочатку дивитесь у вікно та оцінюєте ситуацію. Також можна поцікавитися прогнозом погоди. Водночас, найдієвіше запитати поради у тої людини, яка вийшла з дому раніше за вас. Іншими словами, все зводиться до спілкування з тими, хто в темі, пошуку експертної інформації та власного спостереження.
ПОЄДНАННЯ цих трьох принципів працює не лише у випадку з одвічним «як одягнутися по погоді?», а в цілому, коли потрібно реально оцінити ситуацію та зробити правильний вибір. Якщо їх не використовувати, то можна потрапити в халепу.
Є чимало історій, коли владні посадовці чи громадські активісти організовують різні тематичні заходи, витрачають багато часу, ресурсів, але досягнути позитивних зрушень у тому чи іншому напрямку не вдається. До прикладу, молодь лишається пасивною; важливі для ВПО потреби не забезпечені; бізнес нарікає, що покине громаду; люди бідкаються щодо поганої безпекової ситуації... Що ж не так?
Звісно кожна історія індивідуальна. Водночас, причина часто полягає в тому, що зміновторці здійснюють моніторинг погоди в громаді за принципом – треба глянути у вікно. Іншими словами, у визначені актуальних проблем, їх причин та шляхів вирішення вони керуються власним досвідом та спостереженням. Але не достатньо спілкуються з тими, для кого ці зміни відбуваються та звертають мало уваги на експертну інформацію (тематичні публікації, думки незалежних експертів, досвід колег). Як результат, ефективність виходить мінімальна, бо вони оцінюють все через власну бульбашку, яка може не співпадати з реальними потребами людей.
«Якщо не говорити із жителями громади чи цільовою аудиторією, з якою працюємо, то виникають незрозумілі рішення або ж заходи. Комунікація з людьми, збір можливостей, обговорення варіантів – це те, що має передувати діям», – вважає експерт з організаційного розвитку, проєктного менеджменту, публічної політики та врядування Віктор Артеменко.
Він додає, що спілкування може бути у різних форматах: від індивідуальних бесід до загальних публічних зустрічей. Щодо останнього, то ініціювати їх проведення найкраще саме органам влади. Якщо ж з різних причин цього не відбувається, то громадським активістам варто запропонувати посадовцям це зробити, або ж вони самі можуть виступити у ролі організаторів.
«Під час цих зустрічей має обговорюватися проблема, ставлення людей до неї і те, як варто її вирішувати. Завдання звісно непросте, адже є ризик, що захід переросте у бідкання. Водночас, ніхто не каже, що це легко. Багатьом треба вчитися говорити так, щоб чути не лише себе. Чим системніше вдаватися до таких практик, тим більше конструктиву з часом з’явиться», – зазначає Віктор Артеменко.
Ще одним форматом комунікації є фокус-групові дослідження та соціологічні опитування. Вони дозволяють зібрати потрібну інформацію більш точково. Водночас, потрібно розуміти, що до такої роботи обов’язково треба залучати фахівців з досвідом. Адже, як показує життя, принцип «я сам це якось зроблю» не працює.
Не варто забувати і про соціальні мережі. Радитися щодо важливих питань можна і там. Написати допис на власній сторінці або у профільних групах – практика до якої вдаються чимало громадських активістів та посадовців. Звісно, чим гостріша тема, тим більше різних коментарів буде: і конструктивних, і не дуже. Водночас, якщо з 50 думок по ділу буде лише одна, комунікувати в соціальних мережах все одно варто. Адже саме ця думка може підштовхнути вас до правильного рішення.
Зібрати інформацію для результативних дій – це не єдине завдання різних форм спілкування, які ми тут коротко описали. У цей не простий для України час розмова сприяє зниженню наелектризованості людей та попереджує виникнення конфліктів. Більше того, саме завдяки системній комунікації можна знайти нових партнерів та однодумців.
Водночас, «почути кожного» це ще не все, що потрібно для прийняття ефективних рішень чи реалізації дієвих ініціатив. Ви організували публічну зустріч, говорили з багатьма людьми особисто, організовували дослідження, комунікували через соцмережі. Але що далі робити з цією інформацією? Її так багато, що може голова луснути.
У цей момент важливо не забути про ще один принцип, який ми згадували на початку. І владним посадовцям, і громадським активістам дуже важливо використовувати у своїй роботі різну експертну інформацію. Що ми маємо на увазі?
По-перше, обмін досвідом. Поки ви шукаєте правильне рішення, хтось з колег у інших громадах вже його прийняв. По-друге, безцінним джерелом експертних знань є участь в різноманітних тематичних тренінгах. Під час таких навчань, ви, до речі, якраз ще й досвідом з колегами можете обмінятися.
Як приклад, 12 – 14 серпня поблизу Луцька відбулася Школа громадської участі та взаємодії для активістів і посадовців волинських громад. Організував захід Волинський Інститут Права в межах реалізації українсько-німецької програми «Київський діалог». Основне завдання Школи – покращити знання щодо реалізації суспільно корисних ініціатив. Також цей захід став майданчиком для кращого знайомства між людьми, які творять зміни, та спілкування на різні професійні теми.
Представниця Молодіжної ради Шацької громади Надія Цюп’ях
«Для мене це навчання було неймовірно інформативним. Ми багато говорили про правильне визначення проблеми та шляхи її вирішення; що важливо врахувати, коли організовуємо заходи; де шукати партнерів. Всього цього мені раніше бракувало і тому, я рада, що завдяки такому заходу я отримала важливі для громадської роботи знання», – ділиться своїми враженнями представниця Молодіжної ради Шацької громади Надія Цюп’ях.
До слова, отриманні знання всі учасники Школи невдовзі зможуть закріпити на практиці. Адже під час заходу вони не лише слухали теоретичну інформацію, а й напрацьовували ідеї проєктів, які зможуть подати на конкурс громадських ініціатив від Київського Діалогу. Найкращі з них будуть підтримані та реалізовані до кінця жовтня.
Школа громадської участі та взаємодії – це лише один із прикладів. Адже подібні освітні заходи системно відбуваються у різних областях України, де нині спостерігається відносно спокійна ситуація. Стежити за їх анонсами можна на таких Інтернет-ресурсах, як «Громадський простір» та «Гурт». Крім, цього на цих сайтах публікується багато аналітичних та освітніх матеріалів, які будуть корисними, як для активістів, так і посадовців.
І на останок, наголошуємо на тому, що всі згадані нами принципи не діють по одинці. Щоб прийняти правильне рішення не достатньо тільки комунікувати, користуватися експертною інформаціє, або ж керуватися лише власними спостереженнями. Тільки їх поєднання дозволить вам "одягнутися по погоді".
Матеріал підготовлено у рамках проєкту Київський Діалог: Створення в українських регіонах соціального капіталу для громадських ініціатив, орієнтованих на реформи, що реалізується німецькою ГО «Європейський Обмін» та Міжнародним Фондом «Відродження» у партнерстві з регіональними ГО за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.