Наша нова рубрика досліджує, як пандемія змінює Україну та українське громадянське суспільство. Ми, зокрема, розглядаємо вісім регіонів, у яких працює Київський Діалог
Сьогодні будемо говорити про ситуацію у Черкаській області.
Вікторія Феофілова, Тетяна Кавальчук, Черкаси
Черкащина - наймолодша область України в самому центрі держави. В регіоні живе майже 1 млн. 200 тис. мешканців, 43% яких - сільчани. За населеністю зараз це 15-те місце в Україні, серединка. Така ж серединка, як і по густоті населення чи рівню середньої заробітної плати. А також - кількості випадків COVID-19: станом на 29 квітня на Черкащині встановлено 282 випадків (13-та позиція по країні), та їхня кількість повільно зростає.
В чому ж регіон стабільно тримає лідерство - то обсяг виробництва сільскогосподарської продукції. Тому типові весняні краєвиди Черкащини - то техніка на полях великих господарських підприємств - і велика кількість людей, які саджають овочі на присадибних ділянках. Цієї весни коронавірус вніс свої корективи - вирощувати овочі для власного споживання стали й ті, хто раніше цим не займався.
Така стратегія самозабезпечення неодноразово виправдовувала себе в Україні. В умовах, коли багато людей втрачають роботу й заробітки, власний город додає впевненості, що принаймні голодувати родина не буде. Останні соціологічні опитування свідчать, що майже 40% українців не мають ніяких заощаджень, що дозволили би їм пережити період карантину, а ще приблизно третині (32%) накопичених заощаджень може вистачити не більше, ніж на 1 місяць проживання в нинішніх умовах. https://cutt.ly/kt9S0LL. І хоча люди не завжди відверті в цих питаннях, такі дані сигналізують про серйозну проблему.
Окремо можна виділити міських жителів, які не мають присадибних ділянок чи родичів в сільській місцевості і, отже, “запасного аеродрому”. Тож довгий карантин і обмеження в пересуванні для багатьох – неабиякий виклик. І не всі з ним можуть справитись самотужки. Одинокі люди похилого віку, які перебувають в групі ризику, люди з інвалідністю, люди, тимчасово обмежені в пересуванні, потребують зараз особливої підтримки.
Для допомоги таким вразливим групам людей черкащани створили волонтерський проект «Нема самотніх». Десятки волонтерів купують продукти та ліки за рахунок замовника, і оперативно безоплатно доставляють їх людям, які не можуть вийти з дому. Нині в області працює понад 1300 соціальних працівників, які забезпечують послугами вдома 25 тисяч одиноких та одиноко проживаючих громадян похилого віку. А завдяки волонтерам таку допомогу отримують ще півтори сотні самотніх черкащан і їхня кількість зростає. Також волонтери збирають благодійну допомогу для придбання та доставки їжі та ліків тим, хто знаходиться в фінансовій скруті.
Із кожним новим днем карантину і пандемії зростає і психологічна напруженість в суспільстві. Тому в регіоні об’єднали свої зусилля і психологи, які допомагають людям пережити стрес від карантину, втрати роботи, проблем в родині. За гарячою лінією кожен може отримати безоплатну 30-хвилинну консультацію і підтримку у непросту хвилину.
Але є глобальні виклики, які стоять перед регіоном, і які не задовольнити невеликими волонтерськими ініціативами. Бізнес на Черкащині активно долучився до закриття системних проблем, в першу чергу пов`язаних із медичною системою. Мережа медичних закладів області виявилася неготовою прийняти на себе тягар епідемії: не було необхідних медичних приладів, засобів індивідуального захисту персоналу, системи реагування на випадки захворювання і, звісно, тестів. Лише для визначення опорних закладів, які мають приймати хворих на COVID-19, регіону знадобилося більше 3-х тижнів від оголошення карантину. Ще більше часу пішло, аби налагодити збір та реєстрацію потреб лікарень, системи обліку використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).
Варто зазначити, що бізнес та громадський сектор спрацювали найоперативніше. Так, вже 20 березня найбільший платник податків Черкащини - агроіндустріальний холдинг ПрАТ “Миронівський хлібопродукт” (далі - МХП) оголосив про виділення 14 млн. грн. благодійної допомоги на боротьбу з епідемією.
Це стало сигналом для інших представників бізнесу, які також виявили бажання допомагати. Тож 24 березня було офіційно оголошено про створення ініціативи “Спільнодія Черкащини: здолати COVID-19”. Заснована представниками трьох секторів - влади, бізнесу та громадського суспільства - ця ініціатива поставила перед собою завдання акумулювати грошові, матеріальні та інформаційні ресурси задля допомоги медичним закладам області у боротьбі за життя наших громадян. На сторінці ініціативи у Фейсбук зазначено: “Ми працюємо над тим, щоб кожен, хто здатен допомогти, мав куди звернутися, щоб кожна допомога була максимально ефективною, щоб кошти витрачалися прозоро та зрозуміло, а важливі потреби медичної галузі задоволені.”
Ключові партнери ініціативи дуже чітко розділили функції і зони відповідальності:
Черкаська обласна державна адміністрація - забезпечує інформацію про актуальні потреби медичних установ області та визначає пріоритети в цих потребах.
Черкаська агенція регіонального розвитку - неурядова організація, заснована обласною владою, бізнесом, громадськими організаціями та навчальними установами області - акумулює благодійні внески на окремому рахунку та спрямовує їх на фінансування визначених першочергових потреб, звітує про надходження і витрати.
БФ “МХП - Громаді” - благодійний фонд МХП, використовує власні благодійні кошти та кошти своїх бізнес-партнерів на фінансування першочергових потреб медичних установ.
ГО “Молода Черкащина” - відповідає за інформування та звітність, налагоджує комунікацію між представниками різних секторів суспільства, контролює проведення закупівель.
Станом на середину квітня “Спільнодії” вдалося зібрати більше 19 млн грн благодійних пожертв. Серед яких як великі суми від бізнесу, так і невеличкі пожертви від фізичних осіб. На них закуповуються великі партії рукавичок, масок, щитків, захисних костюмів, бахіл, тощо. Також в фокусі експрес-тести і обладнання - пірометри, відсмоктувачі, апарати ШВЛ. Над закупівлями працюють як МХП, так і представники Агенції та “Молодої Черкащини”. Вони збирають і порівнюють комерційні пропозиції, передають зразки продукції лікарям на тестування, щоб переконатись у відповідній якості.
На перших тижнях роботи ініціативи найскладнішим був пошук потрібних товарів, оскільки відчувався сильний дефіцит всього, що пов’язано із медичним захистом. Однак ринок гнучко відреагував на попит і місцеві підприємства легкої промисловості, швидко перепрофіліювавшись, почали виготовляти маски, захисні щитки та костюми, а місцева лабораторія почала робити ПЛР-тестування.
На фото: Тетяна Кавальчук доставляє ліки до будинків пенсіонерів. Фото авторки
На фото: Леся Валяєва, волонтер ініціативи "Ніхто не один". Фото авторки
Більш складною проблемою виявився адекватний облік потреб медичних закладів. Сумарна кількість запитів лікарень області склала більше 300 млн., оскільки кожна лікарня вимагала для себе якнайбільшого запасу. Але в умовах обмеженого часу і ресурсів визначити, які запаси ЗІЗ потрібні кожній лікарні і чим саме послуговуватись для цього, виявилось важко. Тим паче, що трапляються неочікувані спалахи епідемії.
Наприклад, велика кількість хворих на COVID-19 трапилася в Кам’янському районі. І хоча місцева лікарня не була визначена опорною, владі довелося закрити район, а лікарню терміново дозабезпечувати потрібними засобами. Інший виклик - спробувати врахувати всю іншу благодійну допомогу, яка нині надходить в заклади і може стати предметом зловживання. Для цього волонтери щоденно перераховують залишки засобів.
Схожа ініціатива Tscherkassy vs Covid-19 працює і на рівні обласного центру. Зокрема, ця платформа залучає допомогу від черкащан, які живуть за кордоном, і збирає кошти для придбання засобів для захисту лікарів.
Але це не єдиний приклад участі бізнесу в подоланні наслідків епідемії. Ще один спосіб допомогти - безкоштовна передача своєї продукції. Так, наприклад, хімічне підприємство “Укравіт” виготовляє та оперативно забезпечує заклади і підприємства антисептиками. “Всеукраїнська аграрна рада” надає тонни харчів для медичних закладів і населення в скруті. Черкаський шовковий комбінат шиє та надає за потреби медичні маски. І такі випадки непоодинокі.
Нині медичні заклади Черкащини, згідно урядової статистики, знаходяться в дещо кращому стані забезпечення, порівняно з іншими областями. За кількістю протестованих осіб область - одна з найкращих. Медики працюють з хворими вахтовим методом: добу працюють в лікарні (4 робочі години - чотири відпочинку), потім добу відпочивають на обсервації, щоб не повертатись додому. Харчування та проживання в місцях обсервації забезпечує місцева влада. Щоденно ведеться інформування населення через Фейсбук-сторінки голови Черкаської ОДА, очільниці обласного управління охорони здоров’я, мерів найбільших міст. Місцеві журналісти та волонтери створили телеграм-канал для поширення достовірної інформації про епідемію коронавірусу. А одне з Інтернет-видань - “18000” - щовечора робить підбірку всіх новин в Черкаській області, Україні та світі.
Тож Черкащина відносно спокійно пройшла перший етап зустрічі з коронавірусом, має механізми і алгоритми взаємодії влади, громадськості і бізнесу і з обережним оптимізмом дивиться в майбутнє.