BRIDGING THE DISTANCE - "Корона" в регіонах: Ужгород

Наша нова рубрика досліджує, як пандемія змінює Україну та українське громадянське суспільство. Ми, зокрема, розглядаємо вісім регіонів, у яких працює Київський Діалог

Починаємо із Закарпаття. У цій статті автор розповідає про роль трудової міграції в умовах кризи, як волонтерський рух відповідає на нові виклики, що дозволено у містах регіону, а що заборонено.

Дмитро Тужанський, Ужгород

Уже понад місяць, як в Україні вживаються надзвичайні заходи через пандемію COVID-19, що серйозно змінило повсякденне життя українців. Але стверджувати, що наша країна вже всерйоз зіткнулася з коронавірусом, було би перебільшенням. 

Якимось дивом Україні вдається наразі уникати тих жахливих сценаріїв пандемії, які доводиться щодня споглядати за новинами з інших країн.

Ця ж атмосфера безпечності досі переважає також на Закарпатті – регіоні заробітчан та відразу 4-х кордонів з країнами ЄС, де щоденно і масово росте кількість інфікованих та загиблих.

Відтак, ця найзахідніша область України об’єктивно мала усі шанси перетворитися на епіцентр поширення вірусу в країні, адже Закарпаття разом з Львівщиною стали тими західними воротами, через які в один момент почали масово повертатися українці з інфікованих європейських міста та країн.

Як запровадили карантин в Україні

Офіційно карантин в Україні було запроваджено з 12 березня, відколи почали закривати кордони та регулярні транспортні сполучення, як всередині країни, так і закордон.

Ці рішення були ухвалені в той самий тиждень, коли ВООЗ констатував, що хвороба, спричинена коронавірусом, набула масштабів пандемії, а більшість країн Європи почали закривати кордони, вводити надзвичайні стани та карантини. Включно, з країнами-сусідами України, з якими межує Закарпатська область – Словаччина, Угорщина, Румунія та Польща.

До слова, Україна досі не ввела надзвичайний стан, лише режим надзвичайної ситуації, що юридично суттєво різняться. В умовах надзвичайного стану можуть бути запроваджені більш широкі обмеження прав громадян, від комендантської години до скасування виборів. У режимі надзвичайної ситуації обмеження містять переважно рекомендаційний характер. 

Спершу, її ввели у 3-х областях, і Закарпаття не було в цьому списку, а 25 березня вже по всій країні.

Утім, треба розуміти, що якраз Закарпатська область була в зоні чи не найбільшого ризику ще задовго до цих заходів. При чому з дуже багатьох причин.Бодай з тієї, що велика кількість закарпатців працюють на заробітках саме в Італії, яка трагічно стала епіцентром пандемії коронавірусу в Європі. Більше того, навіть після появи у ЗМІ трагічних новини про тисячі інфікованих та перші сотні загиблих від коронавірусу, із Закарпаття до Італії й назад продовжували їздити щотижневі каравани з мікроавтобусів, так звані «італійські бусики», які вже історично бронюють за собою вівторок і четвер на митниці. 

Закарпаття на карантині

За місяць на карантині життя у найзахіднішій області України мало чим відрізнялося від загальної ситуації в країні: не було запроваджено жодних додаткових обмежень, окрім тих, які регулювалися центральною владою, у першу чергу урядом. Тобто були закриті на карантин навчальні заклади, всі заклади торгівлі за виключенням продуктових і однією відомої мережі будівельних супермаркетів, що викликало дискусію на рівні країни в стилі «а чому їм можна?»

Не закривалися на Закарпатті й більшість великих підприємств з іноземними інвестиціями, які є частиною глобальної мережі контрактного виробництва. Мова йде про заводи таких корпорацій як Jabil, Yazaki, Flex. Водночас, усі вони суттєво посилили заходи безпеки та санітарії. Водночас, відома на увесь світ лижна фабрика Fischer у Мукачеві, яка є ключовим виробничим центром відомого австрійського бренду та, до прикладу, забезпечує 27 з 31 клубу NHL хокейними ключками, все ж зупинила роботу на 2 тижні, але наразі вже відновила її.

Увесь бізнес почав переорієнтовуватися до нових умов. Для багатьох на Закарпатті це стало ще й тестом на відповідальність. До прикладу, окремі заклади харчування на Закарпатті ще до офіційної заборони працювати самі почали заявляти про закриття на час карантину та перехід на режим доставки. Натомість, інші заклади громадського харчування навіть працюючи у форматі «to go» продовжують залишатися місцями скупчення людей без будь якого покарання з боку органів влади, лише з публічним осудом в соцмережах.

До слова, якраз інтернет та соціальні мережі закономірно перетворилися в цей час не просто в джерело інформації, а й місцем, де проводять час. На жаль, далеко не всі місцеві медіа на Закарпатті відповідально ставляться до підготовки новин, особливо щодо фактчекінгу як на тему коронавірусу, так і загалом.

З іншого боку, виглядає так, що якраз медіа зіграли значно більший вплив у переконанні людей дотримуватися карантину, ніж влада. Йдеться як про «нагнітання ситуації» через «жовті заголовки» та «гарячі факти», так і про активність місцевих лідерів думок у соцмережах. Але головне – коментарі місцевих лікарів, які раптом стали топ-блогерами та ньюзмейкерами з тисячами переглядів, лайків та поширень.

Якщо оцінювати дії місцевої влади, то спершу варто відзначити, що грудня минулого року в Закарпатській області нема очільника: після звільнення попереднього голови обласної державної адміністрації, нового так і не назначили, а тому функції керівника виконує в статусі в.о. перший заступник. За цей час на посаду керівника регіону вже було кілька кандидатур. Більше того, планувалося, що в рамках раптового візиту на Закарпаття 16 квітня Володимир Зеленський представить нового голову ОДА, але в останній момент з програми візиту це кадрове рішення зникло. Хоча вже за тиждень, 23 квітня, на Закарпатті все ж представили нового голову ОДА: ним, як і планувалося ще перед візитом Зеленського, став екскерівник управління контррозвідки СБУ Олексій Петров. Нового «губернатора» Закарпаття в Ужгороді представив особисто прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Ця тривала невизначеність та відсутність формального та компетентного керівника регіону, насправді, досі позналася як на роботі ОДА, так і владної вертикалі в регіоні загалом. 

Хоч в умовах загострення ситуації з коронавірусом місцева влада на Закарпатті, на щастя, поки більш-менш дає раду  . Але говорити про якісь приклади лідерства чи харизми у складній ситуації – не доводиться. Навіть навпаки: у певні моменти влада надто захоплювалася своєю функцією забороняти, вочевидь вважаючи її ключовою в даний момент. 

Найяскравіший приклад – це рішення комісії Закарпатської ОДА про обмеження пересування на католицький Великдень. Це рішення юридично було рекомендаційним, але особисто виконуючий обов’язки голови Закарпатської ОДА презентував його як обов’язкове, пригрозивши навіть штрафом у розмірі 17 тисяч гривень. Його заява дослівно звучала так: «Регіональна комісія прийняла рішення про введення максимального обмеження пересування. Це означає – починаючи із тринадцятої години суботи 11 квітня до шостої години ранку понеділка 13 квітня – ви не виходите з дому, вам потрібно залишатися удома! У ці дні органи правопорядку будуть працювати у посиленому режимі. Службу нестимуть працівники органів Нацполіції та Нацгвардії.

Штрафів у 17 тисяч гривень – порушникам карантину – уникнути не вдасться».

І дарма, що це суперечило українському законодавству, а в тексті самого рішення комісії йшлося про рекомендаційний характер. Як наслідок, ситуація була додатково збурена, а люди дезорієнтовані, адже майже відразу почали лунати публічні заяви про незаконність таких обмежень. Не виконувати їх заявили й в Мукачівській ОТГ. 

Але тут пішли навіть далі: попри заборони на центральному рівні рішенням мукачівської комісії дозволили відкрити в місті спочатку будівельні магазини та перукарні, а зрештою і непродуктові магазини. Звісно, це все за умови дотримання певних санітарних норм. 

Наразі також виникає питання, наскільки це юридично законні рішення, але закарпатська прокуратура, яка здійснює функцію нагляду, їх поки не оскаржує. Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко під час згаданого представлення нового голови Закарпатської ОДА в Ужгороді заявив, що умови карантину повинні виконувати усі й попросив правоохоронців розібратися з ситуацією в Мукачеві.

Волонтерський рух

Варто зазначити, що одним із факторів, який став запобіжником паніки в умовах пандемії коронавірусу, мабуть, стало волонтерство. 

Так було й в 2013-2014 роках, коли почалася Революція Гідності та війна з Росією. 

Сьогодні цей масовий волонтерський рух переживає друге дихання, коли і загалом по країні, і зокрема на Закарпатті звичайні люди починають допомагати один одному та лікарям.Усе почалося з приватних ініціатив підвезти лікарів до роботи, що стало особливо актуально, коли зупинився громадський транспорт. Такі ініціатив з’явилися і досі діють в Берегові, Ужгороді та інших містах.

Закарпатці масово збирають кошти на маски та спецкостюми для лікарів, антисептики як для лікарів, так і для звичайних людей, у першу чергу літніх.Закономірно, що через наближення місцевих виборів, які мають пройти в Україні вже восени, а також на активне політичне життя, деякі партії та окремі політики мобілізували свою агітацію саме під тему коронавірусу – роздають місцевим та лікарям маски, антисептики та навіть медичне обладнання в лікарні. 

Угорщина

У останній телефонній розмові між міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто та його українським колегою Дмитром Кулебою, угорський посадовець повідомив, що Будапешт планує передати на Закарпаття гуманітарний вантаж зі 100 000 масок та 30 000 рукавичок у місцеві лікарні.

Це черговий гарний жест з угорської сторони, при чому і з огляду на пандемію коронавірусу, і непрості українсько-угорські відносини останніх років через зміни в українському законодавстві щодо мови освіти нацмемншин, які передбачають поступовий перехід з 5 класу викладання більшості предметів у школі українською мовою.

Та варто відзначити, що останні місяці відносини між Києвом і Будапештом налагоджуються. Угорщина серйозно допомогла Україні в поверненні її громадян додому після оголошення про закриття кордонів. Цей процес триває й досі.

Наразі дві країни розглядають можливість відкриття пасажирського руху між країнами через КПП «Тиса - Захонь», який наразі відкритий тільки для вантажних перевезень та перетину кордону на особливих підставах. Також нещодавно стало відомо й про певний політичний прогрес у відносинах 2-х країн: Віктор Орбан прийняв запрошення Володимира Зеленського відвідати Україну, а отже з’явився шанс на врегулювання «мовної суперечки». 

Усе це звісно ж контрастує з тією атмосферою, яка склалася довкола Угорщини в ЄС після ухвалення спецзакону з протидії коронавірусу, яким уряд Віктора Орбана отримав додаткові повноваження. 

Але це вже зовсім інша історія та дискусія.