News

 

Чат із громадою Одещини

Як у містах налагоджують зв’язок між жителями і владою

— Якось я спілкувалася із депутатами міст ЄС: «У вас є платформи, моделі комунікації між владою та громадськістю? В Україні маємо такі приклади, але ви, може, підказали б нові». А вони не розуміють, про що я взагалі говорю, — розповідає координаторка програми Київський Діалог в Одеській області Юлія Федорова.

За її словами, чимало міст Німеччини, Польщі чи Чехії не мають таких онлайн-інструментів взаємодії із громадою, які є у деяких обласних та районних центрах України. Однак у більшості міст ЄС вони виявляються непотрібними. Їхні адміністрації та жителі мають налагоджені десятиліттями зв’язки співпраці, які не потребують електронних майданчиків.

Але у більшості українських міст відсутні раніше створені механізми, за допомогою яких керівництво і громада повідомляли одне одному та обговорювали б актуальні місцеві питання.

— Активісти часто говорять, що влада їх не чує і не хоче з ними працювати. А влада каже, що пропонує їм співпрацю, та активісти самі не пристають на пропозиції. Якщо говорити про ширшу громадськість, то люди здебільшого не хочуть приходити до виконавчих комітетів із своїми запитами та пропозиціями, бо там, за їхніми словами, «сидять злодії та корупціонери», — пояснює Юлія Федорова.

За таких умов стартовим простором діалогу стають саме сервіси Smart City («розумного міста»). Це онлайн-застосунки і платформи, набори відкритих даних, що дозволяють жителям міст повідомляти владі про свої потреби та знаходити інформацію про ситуацію в місті, а владі — оперативно реагувати на ці запити та радитися із громадянами. Міський чат, що стимулює обидві сторони до дій.

Рік тому програма Київський Діалог створила навчальну програму із Smart City для міст Одеської області. Місцевим радам та активістам Білгорода-Дністровського, Ізмаїла, Кілії, Рені та Южного запропонували консультації та алгоритми впровадження відкритих даних, електронного документообігу та сервісів для участі громадян в управлінні містом.

За цей час для п’ятьох міст провели презентацію концепції Smart City та шість тренінгів з експертами і розробниками рішень у цій сфері. Координатори разом із представниками міських рад та активістами розробили рамкові дорожні карти, у яких зазначили, із чого доречніше починати створення розумних рішень, як переходити з етапу на етап, які технології краще використовувати. Однак темп і план реалізації проєкту в кожному з міст обирали самостійно.

Електронна демократія на Одещині. Слід обрати місто, а далі — сформувати запит

Пройнятися ідеєю

Співпраця Київського Діалогу із п’ятьма містами Одещини починалася налагодженням зв’язку з місцевими радами та підписання меморандуму між ними. Паралельно координатори намагалися заручитися підтримкою обласної влади, зацікавленої у створенні інструментів електронної демократії у районах та ОТГ. Однак цей процес із самого початку відхилився від плану.

Насамперед, тривалий час в Одеській області не призначали нового голову обласної державної адміністрації. Через це проєкт програми електронної демократії Одещини, розроблений раніше, не було затверджено. Так зник чинник, що спонукав би місцеву владу створити інфраструктуру Smart City у своїх містах. Тепер успіх залежав від зацікавленості локальних дієвців.

— На кого б ми не виходили у міських радах, нас все одно спрямовують до першої особи. Адже в результаті саме міські голови ухвалюють остаточні рішення. Налагодити контакт з мером у Білгороді-Дністровському мені допомогло те, що я тут живу та працюю, — говорить Юлія Федорова. Вона є депутаткою міської ради, а раніше також працювала начальницею відділу інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю у виконкомі.

Коли заходиш на сайт Білгород-Дністровської міської ради, перше, що впадає в очі, — банер «Розумне місто». Він веде на сторінку, де можна подати та проголосувати за петиції до міської ради, взяти участь в опитуванні містян, поскаржитися на проблему комунальним службам («Відкрите місто»), переглянути розподіл місцевого бюджету. Ці сервіси з’явилися до початку проєкту Київського Діалогу в місті за участі Юлії Федорової.

Тобто Білгород-Дністровський вже мав досвід впровадження сервісів відкритих даних та електронної демократії. І дієвців в органах влади, готових до подальших кроків. «Можливо, ставлення міської голови було таке, що запровадження нових сервісів не вплине на загальні процеси у місті. Тому нам дозволили робити все, якщо від цього стане краще містянам», — резюмує Юлія Федорова.

Ізмаїл — найбільше за кількістю населення місто-партнер Київського Діалогу на Одещині. Тут реалізують одні з наймасштабніших інфраструктурних та транскордонних проєктів Одеської області. Місцева влада має значний досвід у співпраці з міжнародними партнерами. У виконкомі є відділи, що займаються інноваціями та написанням проєктів. Але налагодити зв’язок з владою Ізмаїла для запровадження сервісів Smart City не вдалося.

— Ми зверталися до міської ради. Але зрештою нам не вдалося знайти контакт із міським головою. Остання відповідь була: «У нас немає грошей на Smart City». Я кажу: «Ми ж ніде не просили у вас грошей, а хотіли розповісти про можливості, принести вам їх», — каже Юлія Федорова. Київський Діалог не виключив Ізмаїл із списку міст-партнерів, адже тут вдалося налагодити співпрацю із місцевими активістами.

— Я можу лише мріяти, щоби життям можна було керувати через смартфон, як в Естонії. Але в Ізмаїлі це буде нескоро. Та ми робимо своїми силами, що можемо, — говорить активіст «Придуйнайського центру громадських ініціатив» Олексій Іващук. За його участі реалізували проєкт «Історія Ізмаїла в будівлях» за допомогою ґранту Київського Діалогу.

Голови двох інших придунайських міст Одещини — Кілії та Рені — зацікавилися ідеєю Smart City. Але після перших тренінгів в обидвох випадках постало питання: «Хто буде запроваджувати ці сервіси?» Адже власних ІТ-спеціалістів у міських рад не було. Координатори Київського Діалогу запропонували залучити когось із громадського сектора. У Кілійській громаді погодилися на таке рішення, а в Рені відмовилися від подальшої співпраці.

Схожа ситуація була з останнім містом у списку партнерів Київського Діалогу на Одещині. Міська рада Южного і раніше запроваджувала інструменти електронної демократії. До початку проєкту в місті існували електронні петиції та громадський бюджет. Але не було спеціалістів, які б могли запровадити інші сервіси Smart City.

Коли Київський Діалог запропонував владі Южного відправити представника міста на мережування до Слов’янська, у міській раді була відкрита вакансія начальника відділу інформаційних технологій. На форум поїхав южненський активіст Дмитро Чернявський.

— Я послухав виступи Сергія Кареліна із фонду «Східна Європа» та Віктора Гузуна з програми EGAP. Вони розсунули межі мого розуміння Smart City, показавши, що їх немає. Цікаво було подивитися на естонський досвід. Я пройнявся ідеєю електронних сервісів. Коли повернувся, одразу погодився на роботу в міській раді, — розповідає Дмитро Чернявський.


Квест у місті Ізмаїл у межах проєкту «Історія Ізмаїлу в будівлях»

Надати громаді інструмент

Навчальна програма Київського Діалогу дала змогу зацікавленим дієвцям вивчити досвід «розумних міст» України та інших країн, отримати підтримку експертів і знайти потрібні технічні рішення для своїх громад. Цей досвід вони використали, запроваджуючи конкретні інструменти «розумного міста».

За час реалізації програми у Білгороді-Дністровському з’явилися декілька нових сервісів: електронна черга та документообіг у ЦНАПі, електронні консультації, онлайн-трекінг громадського транспорту та сервіс Save Eco Bot.

Електронні консультації дозволяють владі радитися з містянами про рішення на місцевому рівні. Встановлені на громадському транспорті gps-навігатори допомагають пасажирам слідкувати онлайн за рухом автобусів на своїх маршрутах, а управлінцям та активістам — вивчати ефективність транспортних служб. Save Eco Bot передає актуальну інформацію про рівень забруднення повітря з екологічної станції в одному з білгород-дністровських мікрорайонів.

Поки ці сервіси не здобули великої популярності серед містян та не мали успішного впливу на рішення міської ради. Почасти через технічні проблеми, як у випадку з онлайн-трекінгом громадського транспорту, де із часом перестали працювати значна кількість gps-навігаторів. Почасти через неготовність містян користуватися сервісами електронної демократії, нерозуміння їхньої ролі.

— Інколи, коли їду автобусом додому, чую, як люди скаржаться на дії влади у якихось питаннях. Я як депутатка округу запрошую їх на громадські обговорення, раджу писати звернення. Але одиниці таке потім роблять. У людей ще не той рівень сприйняття участі в управлінні містом. Поки це просто прийти покричати, що всі злодії, — пояснює Юлія Федорова.

Але саме за допомогою електронних сервісів, каже координаторка Київського Діалогу на Одещині, громада міста починає бачити, що може впливати на рішення у місті. Електронні консультації лише щойно запрацювали. Однак, наприклад, обговорення місцевих податків і зборів зібрало чимало пропозицій.

Наступний хід за владою. Пропозиції громадян мають якщо не прийняти, то бодай розглянути та аргументовано прокоментувати. А інакше електронний сервіс викликатиме зневіру громадян, як сервіси сторінки «Розумне місто. Білгород-Дністровський», де інформацію не оновлювали із часу роботи Юлії Федорової у міській раді.

В Ізмаїлі за час програми запровадили два нових сервіси: Save Eco Bot та карту «Історія Ізмаїла в будівлях».

— Це інтерактивна карта історичних будівель міста. У нас був запит і від жителів Ізмаїла, і від туристів, щоб ми зручно відобразили інформацію. Тепер люди можуть самостійно, без екскурсоводів генерувати маршрути та вивчати місто, використовуючи смартфон, — каже Олексій Іващук.

У членів «Придуйнаського центру громадських ініціатив» давно була ідея такого сервісу. Але участь у навчальній програмі допомогла підібрати конкретний електронний інструмент для цього. Зрештою, цей проєкт став єдиним з Одеської області, що виграв малий ґрант Київського Діалогу на реалізацію. Тепер активісти готують заявку на вдосконалення сервісу та планують розробити промоційну кампанію Ізмаїла для туристів.

Усі сервіси Smart City в Ізмаїлі — онлайн-запис до лікаря, передавання показів лічильника, Save Eco Bot та «Історія ізмаїла в будівлях» — було реалізовано без участі міської ради.

— Поки у нас немає успішного прикладу співпраці влади та громади. Завжди можна чітко зрозуміти: у сфері інфраструктури, економічного розвитку, міжнародної співпраці все робить влада, а інше — громадський сектор, — пояснює Олексій Іващук. — Але одні не заважають іншим. Ми маємо добрі стосунки із владою. Можливо, в майбутньому це приведе до якоїсь співпраці.

Кілійська міська рада знайшла спеціаліста для запровадження електронних сервісів, але поки не встигла запустити жоден. Ці питання ще тільки мають винести на голосування місцевим депутатам. Поки тут лише встановили станцію Save Eco Bot. Водночас відмова від Smart City не завадила Рені вступити до Асоціації відкритих міст України. Через це Київський Діалог не виключає місто із списку партнерів і сподівається на подальшу співпрацю, каже Юлія Федорова.

За декілька місяців роботи Дмитра Чернявського відділ інформаційних технологій Южненської міської ради запровадив електронне голосування на пленарних засіданнях депутатів та створив базу для міського інспектора з паркування. У Южному з’явився сервіс «Відкрите місто», на нову платформу перенесли електронні петиції та консультації.

За словами Дмитра Чернявського, найбільшу популярність має «Відкрите місто». У перші місяці його існування люди дуже активно повідомляли про проблеми у Южному. Коли ввели підтвердження особи через Bank ID, впала кількість звернень. Люди ще не зовсім розуміють, що треба відповідально ставитися до своїх повідомлень, пояснює працівник міської ради.

— Але хай там що, у жителів є запит на створення сервісів електронної демократії. Можливо, тому, що у Южному немає проблем з інфраструктурою. Тож вони вже хочуть чогось більшого. Вишенька на торті — електронні консультації. Давати громадянам коментувати рішення ради — чудова ідея. Але треба мати базу людей, які мають якісь знання, — Дмитро Чернявський наводить приклад дискусії про введення відеоспостереження у школах Южного. Це перша і поки єдина електронна консультація у місті. Але в ній вже взяли участь понад 50 осіб.

Запит на інформаційні сервіси підтримала міська рада Южного. Перші ж інструменти Smart City мали успіх у містян і заохотили до створення нових. Наприклад, нещодавно місцеві активісти розробили інформаційного телеграм-бота. Так вперше в Южному з’явилася єдина онлайн-платформа, де можна знайти заклад харчування чи розваг, подивитися афішу, знайти потрібні послуги та інше. Дмитро Чернявський говорить про зародження екосистеми сервісів Smart City, які разом творять южненські влада та громадськість.

Форум інноваційного розвитку міст «Smart Одещина»

Простір діалогу

Навчальна програми про Smart City від Київського Діалогу на Одещині мала не лише твердий ефект, як-от створення конкретних електронних сервісів. Був і менш помітний. Але його вплив, каже Юлія Федорова, може мати визначальний вплив на розвиток міст регіону в майбутньому.

На навчальні семінари координатори програми відбирали як представників міських рад, так і громадськості міст.

— Не завжди було просто знайти людей одночасно з двох груп. Часто громадськість казала, що не хоче співпрацювати і навіть вчитися з «продажною владою», а влада — що активісти все одно нічого нормального не пропонують. Вийшло, що на наших заходах вони навчилися між собою розмовляти. Активістів підключають в робочі процеси. У громадах з’явилася синергія, — резюмує Юлія Федорова.

Київський Діалог запропонував майданчик та інструменти для співпраці між владою міст та найактивнішими жителями. Хоча цей процес подекуди ще не привів до запровадження електронних сервісів, та бодай вперше звів ці дві групи у конструктивній роботі. Наприклад, так сталося у Кілії.

Чат між владою та громадою міст Одещини поповнюється новими учасниками. Команда проєкту не виключає із списку партнерів жодне місто. Цього року до них додалася Біляївська ОТГ.

Go back