News

 

Як «Дід Юхим» розвиває сільську молодь

Одним із здобутків реформи децентралізації є розвиток молодіжних ініціатив у містах та селах по всій Україні. У нашому репортажі – про молодіжний центр «Did Uhim» у Копачівці Волинської області. 

Дмитро Безвербний, Копачівка

За 17 кілометрів від Луцька, адміністративного центру Волинської області, розташована Копачівка. На перший погляд вона нічим не відрізняється від інших українських сіл. Але якщо розібратися, Копачівка вирізняється своїм різноманітним  минулим: колись тут жили польські шляхтичі; згодом німецькі колоністи; запеклими були місцеві події Першої та Другої світових війн. 

Крім історії, є й перспективне сьогодення: Копачівка – центр однойменної громади;  близьке розташування до двох міст сприяє відносно нормальній зайнятості населення; є лісові, сільськогосподарські та водні ресурси. А ще тут є крута ініціатива, яка прославила це село далеко за його межами. Мова йде про «Did Uhim» – перший молодіжний центр у сільській місцевості на Волині.

 

Хоча заснований він був у 2019-му році, але, як зазначає керівник Центру Сергій Янішевський, все почалося ще раніше: 

«У мене в Копачівці жили дідусь та бабуся. Після того, як їх не стало, мої батьки сюди з Луцька переїхали жити. Згодом, як завершив навчання в університеті, у 2014-му до села з міста перебрався і я. Якось мені тут просто так не сиділося. Тому й вирішили з друзями організовувати різні культурні заходи, щоб показати, що, крім дискотеки, є ще й інші способи відпочинку».

Так Сергій почав влаштовувати у Копачівці, де офіційно проживають всього 1327 людей, виступи рок-гуртів, організував майстер-клас від луцьких лицарів-реконструкторів, фаєр-шоу. Все це зацікавило не лише місцевих жителів, а й мешканців найближчих сіл та міст. Яскравий приклад – виступ соліста відомого в Україні гурту «Тінь сонця» Сергія Василюка, який зібрав аншлаг у місцевому будинку культури.

«Наша активність привернула увагу різних людей, в тому числі посадовців сільської ради. Коли у 2018-му році їм на електронку прийшло оголошення про набір учасників тренінгу в рамках програми «Молодіжний працівник» у Луцьку, то вони запропонували мені туди поїхати. Я погодився. Саме завдяки цьому навчанню, організованого молодіжним центром «YouthСфера», у мене склалися пазли, куди рухатися далі і це мотивувало створити молодіжний центр у Копачівці», – пригадує Сергій Янішевський.

До слова, масово молодіжні центри в Україні почали створюватися ще у 2015-му – 2016-му роках. Вони стали майданчиками для розвитку неформальної освіти, громадської активності, змістовного дозвілля, та й просто місцем, де можна цікаво і корисно провести вільний час. Саме завдяки таким центрам з’явилося багато креативних ідеї та проєктів, які зацікавили молодь.

Серед багатьох факторів, важливу роль в розвитку молодіжних центрів зіграла й реформа децентралізації. Адже вона дала можливість посадовцям (особливо в селах) звертати більше уваги на молодіжну політику та виділяти більше коштів на її розвиток, ніж раніше. 

Щоб заснувати молодіжний центр, Сергій почав шукати приміщення. Місцева влада посприяла цьому. Зараз центр розташований у двоповерховій будівлі, вона - спадок радянського часу, де також знаходиться й сільський будинок культури. 

«Назву молодіжний центр отримав завдяки однойменній пісні відомого українського гурту «Тар Так». Вона – драйвова, весела та близька нам по духу. Ну і саме формулювання яскраве і привертає увагу», – каже Сергій Янішевський. 

 

Керівник Центру - Сергій Янішевський

Наступним кроком стало залучення коштів для його ремонту. Частину грошей дала сільська рада, але цього було не достатньо. Справжнім рятувальним кругом у цій ситуації стала перемога проєкту Сергія та команди в конкурсі грантів від програми «House of Europe». Саме завдяки цьому у 2020-му році вдалося знайти потрібні кошти на ремонт та закупівлю офісної техніки. 

Андрій Антонюк, активіст молодіжного центру, згадує: «То зараз у нас красиво, а спочатку був хаос. В коридорі лежало багато сміття, стіни обвалювалися. Було важко, але весело. Тому оцей весь ремонт для мене, напевно, найяскравіший спогад. Звісно, якби не Сергій, то цього всього б не було. Не знаю, чого він за це все взявся. В мене є родичі його віку, то вони б ніколи таким не займалися, а йому щось стрельнуло – і він робить».

У відповідь на це Сергій Янішевський посміхається і каже, що по-іншому просто не може. Крім роботи в молодіжному центрі, яку виконує на волонтерських засадах, він працю вчителем історії в місцевій школі. Спілкуючись з дітьми, постійно бачить та відчуває їх бажання розвиватися.

«Все, що ми організовуємо у «Did Uhim» спрямоване саме на розвиток та самореалізацію молоді. Я радий, що до цього причетний. Коли дивлюся на пророблену роботу і планую нові активності, то розумію, що моє життя набуває більше змісту», – зазначає Янішевський.

Водночас Сергій додає, що сам би цього не зробив. Яскравий приклад – ремонт приміщення Центру: одні були в ньому безпосередньо задіяні, другі давали матеріали або меблі, треті долучалися до творчого оформлення простору. Тому «Did Uhim» – спільна дитина небайдужих людей. 

«Не думайте, що сільські люди живуть тільки роботою. В нас є активна молодь, яка хоче розвиватися. Саме завдяки такому Центру ми не просто аграрний регіон, де тільки картоплю копають та рубають ліс, а є можливості вдосконалення та змістовного відпочинку»  – ділиться своїми думками ще один наш співрозмовник, активіст «Did Uhim» Назар Романюк.

Хлопець додає, що заходи, які тут відбуваються, приваблюють молодь, а це значить, що Центр їм потрібний. Так як різні майстер-класи та тренінги користуються меншою популярністю у відвідувачів, то команда молодіжного центру закцентувала свої увагу на змістовному дозвіллі – настільні ігри, веломандрівки, кулінарні та музичні вечори, та кіноперегляди.

Нині учні місцевої школи разом з командою «Did Uhim» реалізовують соціально-освітній бізнес-проєкт «Лабораторія історії». Вони власними силами виготовляють  різні сувеніри ( брелки, магніти, календарики). Отримані з їх продажу кошти активісти хочуть витратити на облаштування в одному з класів школи своєрідної історичної лабораторії. Орієнтовна сума – 50 тисяч гривень. Ці кошти потрібні для придбання мультимедійної дошки, інформаційних стендів, меблів, ремонту. Проєкт триває з березня. За цей час вдалося залучити близько трьох з половиною тисяч гривень. І хай це поки не багато, але на досягнутому зупинятися вони не збираються.

«В нас є багато ідей для різних заходів та проєктів. От тільки не вистачає на все це коштів та часу. Було б добре, щоб в сільській раді була з’явилася ставка для людини, яка б суто молоддю займалася. Тоді б ця робота була системнішою та ефективнішою. Але поки такої можливості немає, то справляємося, як можемо», – каже Янішевський.

 

Активіст «Did Uhim» Назар Романюк

Сьогодні у центрі відбуваються інтелектуальні командні ігри на знання та логіку «Mind Games». На другому поверсі веселий гамір, який чути ще з вулиці. Переважно тут зібралися школярі, є й декілька студентів. Одне з запитань звучить так: «Жан де Лабрюєр сказав, що це робить слабкою навіть любов. За словами іншого письменника, це – поганий косметолог і хороший лікар. Що це?». 

Молодь вже знає відгадку. Це – час. А ось чи є час другом чи ворогом для самого молодіжного центру «Did Uhim»? Сергій Янішевський зазначає, що з часом, коли були вирішені основні проблеми і минув початковий ентузіазм, у них з‘явилося чимало нових викликів, як то відсутність потрібних коштів для поточної роботи. Не вистачає й вільного часу, спостерігається часткове вигоряння у всієї команди. 

Незважаючи на складнощі, Сергій не збирається зупинятися: «Багато всього зроблено, щоб все це кинути». Своїм прикладом Сергій мотивує інших, це дуже відчувається у стінах центру. І, як результат, в сірій радянській будівлі твориться те, про що ще років п’ять тому мешканці Копачівки могли тільки мріяти.

Майдгейм у Центрі «Did Uhim»

Репортаж підготував:

Дмитро Безвербний, комунікаційний координатор ГО "Волинськмй інститут права"

Автор фото: Юрій Євтушко

***

У 2021 році Київський Діалог працює у Полтавській, Тернопільській, Волинській, Запорізькій та Вінницькій областях. В рамках рубрики «Репортаж» ми представляємо  цікаві історії розвитку кожної з цих областей. 

Go back