Якнайбільше користі від наявних можливостей — так можна охарактеризувати Черкащину. Цей регіон позбавлений багатьох економічних здобутків минулого та переваг, якими володіють чимало інших областей України. Тут немає розвинених важкої та високотехнологічної промисловості або близького міжнародного кордону. Але протягом останніх років Черкащина покращує соціально-економічні показники, тримаючись за ними у пелотоні інших регіонів і поволі просуваючись нагору.
Водночас край споріднює з більшістю областей інша проблема — дисбаланс розвитку територій. Щоправда, тут вона існує в особливому вимірі. Розриви за демографічними та соціально-економічними показниками між обласним центром та малими містами Черкащини не такі великі, як деінде. Але різниця у розвитку територій особливо відчутна, якщо йдеться про суспільну активність населення та його спроможність впливати на рішення місцевої влади.
Жителі області загалом демонструють великий потенціал до самоорганізації та втілення власних ініціатив. Однак здебільшого це не приводить до тривалої конструктивної співпраці між органами місцевого самоврядування та населенням. Для забезпечення сталого розвитку необхідні активні громадяни, здатні брати частину відповідальності за рішення про майбутнє населених пунктів. Тож Київський Діалог запропонував малим містам Черкащини навчальну програму з інструментів громадської участі.
Черкаська область — регіон у центрі України, 18-й за площею та 16-й за кількістю населення [1] серед 27 адміністративно-територіальних одиниць вищого рівня.
У рейтингах основних соціально-економічних показників область перебуває в середній групі відносно інших регіонів. У 2018 році за рівнем безробіття Черкащина була на 11 місці серед 24 областей та Києва [2], за обсягами валового регіонального продукту — на 11 [3], за обсягами капітальних іноземних інвестицій — на 12 [4], за середньою заробітною платою — на 15 [5].
Водночас помітно й прогрес Черкащини. Хоча частка області у сукупному валовому внутрішньому продукті України 2018 року склала лише 2,62%, за валовим регіональним продуктом на душу населення вона перебувала на 7 сходинці. Із 2014 року Черкаська область не підіймалася вище 9 місця у цьому списку, а тепер має шанс наздогнати 5–6 позиції. Із 2015 року незмінно зростає обсяг капітальних іноземних інвестицій в область. Хоча вклад Черкащини у загальноукраїнський інвестиційний портфель малий (2018 року — 1,92%), його частка стабільно збільшується протягом останніх шести років.
В основному ці зрушення відбуваються за рахунок агропромисловості. Протягом останніх років її продукція стала основою експорту України, складаючи майже його половину [6]. Саме сільське господарство є головною статтею зовнішньоекономічної діяльності Черкаської області: у 2019 році на нього припало 83,2% експорту регіону [7].
Це створює добрі умови для майбутнього зростання Черкащини та робить її конкурентоздатнішою щодо інших регіонів, незважаючи на можливі кризи. Також це дозволяє побудувати економіку із меншою шкодою для довкілля, на відміну від областей з великим промисловим комплексом. Водночас за стрімкого зростання агросектору постає питання про стратегічне бачення розвитку міст Черкаської області та їхньої ролі у розбудові краю.
У Черкасах наприкінці 2019 року мешкало 22,2% населення області, це місто є її найбільшим населеним пунктом. Розрив між ним і наступним за кількістю жителів — Уманню — становить майже 195 тисяч осіб [8]. За рівнем середньої заробітної плати 2019 року Черкаси не були на першому місці у регіоні. Але різниця між середніми доходами черкасців та жителів інших районів і міст області сягав щонайбільше 24,5% [9].
Зважаючи на показники, можна стверджувати нерівномірність можливостей розвитку територій та жителів Черкаської області. Але цей дисбаланс співвідносний до або не такий великий, як у деяких інших регіонах. Наприклад, частка обласного центру у населенні сусідньої Вінницької області на кінець 2019 року складала 23,3%, Запорізької — 43,2%, Львівської — 29,1%, Одеської — 42,2%. Максимальні розриви за середньою заробітною платою між головними містами цих регіонів та їхніми районами 2019 року сягали 37,7%, 38,8%, 36,4% та 36,6% відповідно [10].
Водночас перед Черкаською областю постають серйозні демографічні виклики. За останні 10 років кількість постійного населення регіону скоротилося на 7,96%. Швидший цей процес лише на Херсонщині та Чернігівщині [11]. В основному скорочення кількості жителів Черкаської області відбувається за рахунок від’ємного природного приросту населення (85,1% від загальних показників скорочення у 2019 році). Хоча значна кількість громадян виїздить щороку з регіону [12].
З одного боку, на Черкащині складаються потенційно сприятливі економічні умови для відносно збалансованого розвитку регіону. З другого — області потрібна послідовна та дієва політика із збереження та розвитку людського капіталу. Однією із цеглинок її фундаменту має стати забезпечення участі жителів у прийнятті рішень на місцевому рівні.
Активізація громадського потенціалу особливо важлива для розвитку малих міст. По-перше, участь жителів у прийнятті рішень місцевим самоврядуванням додає нові ідеї, варіанти розвитку громад. По-друге, долучення до локальних ініціатив потенційно сприяє більш відповідальному ставленню жителів до своїх міст, збільшує ймовірність їхньої самореалізації «вдома». По-третє, спроможність громадян брати участь у розвитку громад стала актуальним питанням через реформу децентралізації влади в Україні. Вона передала чимало повноважень місцевому самоврядуванню. Зрештою, влада населеного пункту, що співпрацює з громадою, є більш прозорою та контрольованою. Це позитивно впливає на інвестиційний клімат.
У питаннях громадської участі та співпраці громад жителі Черкащини мають готові моделі для наслідування та значний потенціал. На кінець 2019 року в області були утворені 57 ОТГ. Вони займають майже 40,8% площі регіону. Водночас через те що більшість міст обласного значення не домовилися про добровільне об’єднання з іншими громадами, в ОТГ мешкають лише 28,3% населення Черкащини. Хоча це далеко не найгірший показник в Україні — лише 16-й [13].
Останніми роками в області відбулася відносна активізація суспільної активності. Із чинних 2325 громадських об’єднань Черкащини 1060 створено з 2014 року [14]. З усіх цих організацій 29,2% зареєстровано у Черкасах, що загалом відповідає розподілу населення в області. Хоча до 2014 року частка обласного центру за цими показниками становила 18,6%.
Координаторка Київського Діалогу у Черкаській області Тетяна Кавальчук вказує на значний громадський потенціал жителів малих міст свого регіону. Але для їх активізації потрібні моделі дій та механізми реалізації ініціатив на місцях. Для цього Київський Діалог навесні 2019 року запропонував жителям чотирьох малих міст Черкащини — Канева, Корсуня-Шевченківського, Сміли та Чигирина — навчальну програму з інструментів громадської участі.
Команда кожного з них мала складатися з представників різних аудиторій: активістів, працівників органів місцевого самоврядування чи комунальних установ та підприємців. Це було необхідно, щоби групи налагодили комунікацію та співпрацю між собою.
Програма передбачала два навчальних модулі, протягом яких представники міст знайомилися з основами участі громадян у роботі місцевого самоврядування, комунікаціями, пошуком та збором фінансування, формуванням команди, ефективним лідерством та адвокацією, написанням проєктів та їхньою промоцією. Також команди могли одразу застосувати здобутий на тренінгах досвід, написавши заявку на конкурс мініґрантів Київського Діалогу.
Тетяна Кавальчук — координаторка Київського Діалогу на Черкащині
Канів
Місто на півночі Черкаської області. П’яте за кількістю населення у регіоні — приблизно 24,8 тисяч осіб. Центр Канівської об’єднаної територіальної громади. Важлива економічна та транспортна точка Черкащини. За обсягами середньої заробітної плати 2019 року місто було четвертим в області (вище за Черкаси), а Канівський район — першим. У громаді працюють великі виробники харчової продукції, підприємства легкої промисловості та Канівська гідроелектростанція.
До початку навчальної програми Київського Діалогу у Каневі вже запровадили деякі інструменти участі жителів у прийнятті рішень: громадський бюджет та електронні петиції. Тренінги допомогли канівським активістам познайомитися з можливостями цих сервісів та відпрацювати разом із представниками влади пілотні ініціативи на них. Так тамтешня громадська організація «Разом» вперше подала електронну петицію на розгляд влади, а депутати місцевої ради її підтримали.
Корсунь-Шевченківський
Місто у центрі Черкаської області. Шосте за кількістю населення у регіоні — майже 18,2 тисячі осіб. Місто та Корсунь-Шевченківський район мають важливе економічне значення для Черкащини. Тут зареєстровані великі агропромислові компанії та виробники сільськогосподарської техніки. За обсягами середньої заробітної плати Корсунь-Шевченківський район 2019 року посів друге місце в області (краще за Черкаси).
2018 року Корсунь-Шевченківська міська рада запровадила громадський бюджет на наступний рік. Тож подання проєктів для участі у ньому та голосування за них збіглися із термінами проведення навчальної програми Київського Діалогу на Черкащині. Тому команда міста сконцентрувалася на роботі з громадським бюджетом. Вона ініціювала проєкт з удосконалення системи збору та утилізації сміття у Корсуні-Шевченківському. Але через організаційні труднощі всередині самої команди корсунські учасники обмежилися лише інформаційною кампанією.
Сміла
Місто в центрі області, фізично найближче до Черкас серед усіх учасників. Третій за кількістю жителів населений пункт регіону. Сміла — важливий транспортний вузол Черкащини. Також тут розташовані великі підприємства машинобудівної, електронної, легкої та харчової промисловостей. Утім, соціально-економічні характеристики міста доволі посередні порівнян з іншими адміністративними частинами області. Зокрема, середня заробітна плата 2019 року тут була на 12,2% нижча, ніж у Черкасах (13 місце в області за цим показником).
До старту навчальної програми Київського Діалогу в Смілі вже було ухвалено Громадський бюджет 2019 року. Це був перший подібний досвід міста — і він виявився неуспішним. Тоді влада не знайшла коштів для фінансування проєктів-переможців. Однак смілянська команда все ж обрала тему громадського бюджету базовою для відпрацювання під час тренінгів. Місцева активістка та підприємиця Галина Жемелко була авторкою проєкту, який не отримав фінансування від міської ради 2019 року. Протягом навчання вона вирішила повернутися до питання громадського бюджету в Смілі. Активістка була однією з ініціаторок подовження цієї програми у місті. Зрештою Смілянська міська рада проголосувала за виділення коштів на проєкти 2019 року.
Паралельно смілянська команда розробила проєкт на конкурс мініґрантів Київського Діалогу. Її учасники згенерували ідею сортування побутових відходів у своєму місті. Для цього вони вирішили встановити три «пілотних» майданчики, де можна було б роздільно викидати різні види сміття. Проєкт здобув фінансування. Команда дістала ресурси для дослідження про те, де варто встановити демонстраційні майданчики для диференційованого збору відходів, власне їх встановлення та проведення інформаційної кампанії у місті про користь сортування сміття.
Цей проєкт реалізували влітку-восени 2019 року. І він мав продовження: Смілянська міська рада подала заявку на встановлення сортувальної лінії та запровадження роздільного збору сміття в усьому місті до Державного фонду регіонального розвитку.
Чигирин
Місто на півдні Черкащини. Найменше серед усіх населених пунктів, що взяли участь у навчальній програмі Київського Діалогу, — близько 9 тисяч осіб. Чигирин — центр об’єднаної територіальної громади. Основа її господарства — підприємства харчової та легкої промисловостей. Місто має посередні соціально-економічні показники у масштабах регіону. Зокрема, за рівнем середньої заробітної плати 2019 року воно було на 12 сходинці серед інших адміністративних частин Черкаської області (на 10,1% менша, ніж у Черкасах).
До початку навчальної програми Київського Діалогу в Чигирині вже були запроваджені електронні петиції до міської ради. Також у 2018–2019 роках місцева організація «Фонд розвитку Чигиринщини» почала адвокаційну кампанію із запровадження громадського бюджету у своєму населеному пункті. Тож на навчальну програму Київського Діалогу чигиринська команда йшла із наміром здобути якомога більше досвіду для створення і роботи із цим інструментом участі.
Зрештою учасники із Чигирина подали на конкурс мініґрантів Київського Діалогу проєкт із підтримки громадського бюджету. Вони опинилися серед переможців і отримали кошти для реалізації просвітницької кампанії про цей інструмент. Команда запланувала провести інформаційні зустрічі, створити пояснювальні матеріали в медіа та організувати навчальні поїздки для жителів Чигирина до інших громад, де такий механізм вже працює. Реалізацію проєкту запланували на 2020 рік, оскільки наприкінці 2019 року Чигиринська міська рада мала лише ухвалити громадський бюджет. Наприкінці 2019 року депутати міської ради втілили цю ідею у рішення.
Учасники та учасниці навчальної програми Київського Діалогу на Черкащині. 2019 рік
Покликання:
1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року. Державна служба статистики України: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_chnn2019.pdf
2. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за регіонами у 2018 році. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/rp/rp_reg/reg_u/rbn_2018_u.htm
3. Валовий регіональний продукт. Державна служба статистики України: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/04/zb_vrp_2018.pdf
4. Капітальні інвестиції за регіонами за 2010-2018 роки. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/ibd/kinv_r_rik/kinv_r_rik_u.htm
5. Середня заробітна плата за регіонами за місяць. Державна служба статистики України: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/reg_zp_m/reg_zpm_u/arh_zpm_u.htm
6. Товарна структура зовнішньої торгівлі України. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2020/zd/tsztt/tsztt_u/tsztt0220_u.htm
7. Соціально-економічне становище Черкаської області за січень 2020 року. Державна служба статистики України: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ2_u.htm
8. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року. Державна служба статистики України: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_chnn2019.pdf
9. Соціально-економічне становище Черкаської області за січень 2020 року. Державна служба статистики України: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/2020/bl/03/Bul0171.arj
10. Статистичний бюлетень «Соціально-економічне становище регіону» (за кожним регіоном окремо). 2019 рік. Державна служба статистики України: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/2017/soc_ek_reg/publ_arch_reg2019_u.htm
11. Чисельність населення та середня чисельність за періоди року. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/ds/kn/kn_u/arh_kn2019_u.html
12. Природний рух населення (щомісячна інформація) та Міграційний рух населення (щомісячна інформація). Головне управління статистики у Черкаській області: http://www.ck.ukrstat.gov.ua/?p=stat_mig
13. Децентралізація. Дані за областями: https://decentralization.gov.ua/areas
14. Реєстр громадських об’єднань. Дані за містами та районами Черкаської області. Міністерство юстиції України: https://rgo.minjust.gov.ua/