News

 

Київський Діалог на Донеччині

SmartCity як умова комфортної інфраструктури, прозорої влади та активної громади

Донецька область переживає найбільшу трансформацію в новітній історії. Хоча із меншою силою, ніж в інших регіонах України, вона розпочалася з Революцією Гідності, але зрештою інтенсифікувалася з окупацією частини регіону Росією. Ці зміни торкаються більшості сфер життя тутешніх міст. Їхня суть — необхідність перебудови локальної економіки, базованої на неефективних та шкідливих виробництвах, розвитку людського капіталу, пожвавлення підприємницької активності та суспільної ініціативи.

Через війну, опір місцевих еліт та відсутність чіткої візії відновлення і розвитку регіону з боку держави, трансформація Донеччини ризикує затягнутися на десятки років або й зовсім перетворитися на занепад. Цьому може зарадити стимулювання жителів області до активнішої участі у розвитку своїх населених пунктів. Вони здатні пропонувати владі нові варіанти зростання міст. Консультації органів місцевого самоврядування з громадянами можуть робити локальні рішення дієвішими та поліпшувати суспільно-політичний клімат у громадах. Водночас посилення впливу на дії влади сприятиме зростанню віри жителів у свої сили та в можливість реалізувати себе в рідних містах.

Але як стимулювати громадську участь там, де через війну розпочалася економічна та соціальна депресія? Де представники старих еліт зберігають значний вплив? Де у містах, сформованих протягом останніх 50–100 років, немає тяглої традиції консультування влади з жителями? Розпочати цей процес чи пожвавити його здатні сучасні технологічні рішення електронної демократії та відкритих даних — сервіси SmartCity. 2019 року Київський Діалог запропонував містам Донеччини навчальну програму з таких інструментів.

Слов'янськ. Зруйнований корпус ліукарні. Автор: Evgeniy Shevtsov

Слов'янськ, зруйнований корпус лікарні. Автор: Evgeniy Shevtsov

Контрасти регіону

Протягом усього часу незалежності України Донеччина серед інших областей за основними соціально-економічними показниками була якщо не лідером, то мала одні з найвищих позицій. Із початком агресії Росії її місце відносно більшості інших регіонів суттєво не змінилося. Проте показники господарчого розвитку значно погіршилися.

Наприклад, за абсолютними обсягами валового регіонального продукту 2013 року Донеччина була на другому місці в Україні, а її частка у загальному валовому внутрішньому продукті України тоді становила 10,8% — також друга позиція [1]. Але 2018 року область вже перемістилася на п’яту сходинку, а частка її ВРП у ВВП скоротилася до 5,4% (5 місце) відповідно [2]. Враховуючи темпи зростання виробництв у деяких регіонах, що зараз перебувають нижче, можна припустити, що найближчими роками Донецька область і надалі спускатиметься цим списком.

Очевидно, що головною причиною цієї тенденції стала війна, яку розпочала Росія зокрема на території Донеччини. Але якщо дивитися на безпосередні показники соціально-економічного становища та якості життя населення регіону на його неокупованій частині, також можна помітити різницю з більшістю інших областей України. І вона буде не на користь вільної частини донецького краю.

Незважаючи на свою вагу у загальному виробництві країни, за обсягами валового регіонального продукту на душу населення 2018 року Донеччина мала лише 22 сходинку серед 25 проаналізованих адміністративно-територіальних одиниць України [3]. На початку 2019 року за розміром середньої заробітної плати регіон був другим у державі [4]. Але за рівнем заборгованості за виплатами на той момент він також був другим [5]. Так само на початку 2019 року Донецька область мала другий за величиною відсоток безробітних серед працездатного населення у порівнянні з рештою регіонів України [6].

 Донецька область, керамічний ринок. Автор: Evgeniy Shevtsov

Боротьба між уявленим і бажаним

Усі ці показники свідчать про тривалу економічну депресію, в яку входить Донеччина. Вона ж веде до поглиблення проблем у гуманітарній і соціальній сферах і негативно позначається на настроях жителів регіону, і без цього втомлених близькими бойовими діями. Наприклад, автори дослідження «Очікування, надії та тривоги Донбасу: динаміка суспільних настроїв та рекомендації щодо державної політики» Фонду «Демократичні ініціативи» на початку 2019 року відзначали поширення депресивних настроїв у Донецькій області протягом останніх 15 місяців (на той момент) [7].

Найбільшими проблемами регіону його жителі, згідно з цією доповіддю, називали війну, низький рівень зарплат та відсутність роботи, яка гідно оплачується, відтік молоді до інших регіонів України. Більшість респондентів на кінець 2018 року не схвалювали жоден із напрямків роботи влади. Єдина сфера, у якій значна частка жителів Донецької області (43%) бачила серйозний прогрес — відновлення інфраструктури, зруйнованої війною.

Як відзначали автори дослідження, ці депресивні настрої були доповнені посиленням недовіри жителів Донецької області до суспільних інституцій, насамперед, до державної влади. Частка респондентів, які не довіряли взагалі нікому, сягнула 20%. Соціальними інституціями, які користувалися бодай якоюсь довірою населення Донеччини, були волонтерські та громадські організації: за цими показниками вони не поступалися церкві та значно випереджали державне та місцеве керівництво.

Хоча можна стверджувати, що за ставленням до соціально-економічної ситуації жителі Донецької області нічим суттєво не відрізнялися від багатьох співгромадян в інших частинах країни. Про це свідчить дослідження «Портрети регіонів», проведене соціологічною групою «Рейтинг» наприкінці 2018 року [8]. Згідно з ним, головною проблемою особисто для себе жителі Донеччини найчастіше називали війну: 51% респондентів. Однозначно солідарними з ними в цьому були лише люди з Луганщини: 45%. Але якщо взяти до уваги три найважливіших особистих проблеми для жителів всіх регіонів України, то за двома з них населення Донеччини матиме однакову думку з іншими областями. Тут воно виділяло підвищення тарифів на комунальні послуги та низький рівень зарплат і пенсій.

Так само й за більшістю інших показників (наприклад, оцінка рівня медичного чи соціального обслуговування, стану справ в Україні та області), згідно з цим дослідженням, жителі Донецької області не вирізнялися однозначно негативним чи позитивним ставленням до поточної ситуації. Хоча слід відзначити що ці люди радше песимістично дивляться на майбутнє, у порівнянні з більшістю співгромадян. Так 42% респондентів на Донеччині оцінили можливість досягнути успіху в своєму регіоні від 0 до 3, і лише 14% — від 7 до 10 (за десятибальною шкалою; за цим показником область опинилася на п’ятому з кінця місці в країні). Також у цьому дослідженні за оцінкою економічного потенціалу розвитку наприкінці 2018 року Донецька область була на четвертому з кінця місці. При цьому на той момент жителі регіону виявляли найвище в Україні бажання зайнятися підприємництвом.

Донецьк. Автор: Natan Yakobs

Розумне місто як шанс

За всіма цими спостереженнями, зокрема, можна зробити висновок, що в оцінці жителями Донеччини власного майбутнього та перспектив рідного краю відбувається боротьба. Її полюси — зневіра та замкнутість, з одного боку, і незначна надія на локальні зрушення та індивідуальні ініціативи, з іншого.

За таких умов заохочення жителів Донеччини до участі у розвитку населених пунктів, створення сталих механізмів реалізації суспільних ініціатив і співпраці між локальною владою та населенням стають одними з головних умов подальшого відновлення Донецької області. Вони здатні як посилити віру громадян у власні сили, так і акумулювати пропозиції широкої авдиторії стосовно майбутнього міст. Хоча з точки зору рівня розвитку громадянського суспільства, донецький регіон має одні з найнижчих показників в Україні. Так 2017 року він був п’ятим з кінця за кількістю керівних осередків громадських організацій [9].

Як стимулювати жителів до активної участі у прийнятті рішень локальною владою, коли існує висока недовіра до неї? Як переконати управлінців радитися з громадою, якщо такої традиції у їхніх установах раніше не було? Як переконати жителів у можливостях підвищення комфорту міст, коли локальна економіка переживає депресію? Засобом цього спроможні стати інструменти SmartCity.

Це онлайн-сервіси, за допомогою яких керівництво може оперативно інформувати жителів про ситуацію у місті, радитися із громадянами. Містяни ж з ними отримують змогу висловлювати запити до різних підрозділів влади та отримувати відповіді на них. Комунікація цих двох груп не потребує безпосереднього спілкування, що раніше могло бути обмеженням.

Інструменти SmartCity дозволяють економити час на пошук інформації і відслідковувати міські процеси оперативно та максимально широко. Їхнє запровадження та обслуговування не вимагає великих фінансових, людських або часових ресурсів. У містах із низьким рівнем суспільної ініціативності сервіси SmartCity можуть стати засобом активізації жителів до участі в прийнятті рішень владою. Використовуючи їх, містяни оцінюють ситуацію у своєму населеному пункті та пропонують органам місцевого самоврядування кроки для її покращення.

Тому 2019 року Київський Діалог запропонував містам Донецької області навчальну програму з інструментів SmartCity. Участь у ній могли взяти громадські активісти, депутати та працівники міських рад, журналісти та підприємці з Бахмута, Дружківки, Слов’янська і Торецька. Ці міста різні за кількістю населення, рівнем громадської ініціативності та досвідом у запровадженні інструментів електронної демократії, комунікації між владою та громадою і відкритих даних. Але тамтешні органи місцевого самоврядування та нечисленний громадський актив демонстрували готовність спільно запроваджувати сервіси SmartCity.

Протягом шести тренінгів відібрані учасники могли отримати знання про те, які проблеми в місті дозволяють вирішити інструменти SmartCity, якими компетенціями та ресурсами необхідно володіти для їх запровадження, як комунікувати з громадою у цьому процесі та які технологічні рішення найкраще використати. Водночас учасники могли покращити свої навички написання проєктів, отримавши консультації від організаторів програми та подавшись на конкурс міні-ґрантів Київського Діалогу.



Smart forum 2019. Автор: Kyiv Dialogue

Бахмут

Місто на північному сході Донецької області. Кількість жителів — понад 74 тисячі осіб. Бахмут є одним із найдавніших міст краю, що існують дотепер. На відміну від багатьох населених пунктів центральної та північної частини Донецької області, Бахмут зобов’язаний своїм розвитком не підприємствам вуглевидобувної чи важкої металургійної промисловості. Раніше місто було центром видобування солі та будівельних матеріалів, пізніше тут також діяли підприємства обробки кольорових металів і виробництва гірничого обладнання (на порівняно невеликих заводах).

Протягом усього періоду незалежності України у Бахмуті не змінювався міський голова. Водночас у місті достатньо активний громадський сектор, який особливо себе виявив після початку агресії Росії на Донбасі: спершу чинячи опір незаконним збройним формуванням, надалі допомагаючи захисникам України та беручи активну участь у декомунізації міста.

У керівництва та громадського активу Бахмута поки немає досвіду стабільної та успішної співпраці, що тривала б протягом значного часу. Часто у сферах, де порозуміння необхідне, точиться боротьба. Хоча протягом останніх років влада міста демонструє готовність ставати прозорішою та реагувати на запити громадськості про зміни, впроваджуючи сервіси електронної демократії та відкритих даних. Із 2017 року Бахмут піднявся із 61 на 7 сходинку Рейтингу прозорості міст України від Transparency International. Але місцеві активісти стверджують, що чимало запроваджених владою електронних сервісів не працюють або не наповнені належним чином, не зобов’язують керівництво підрозділів місцевого самоврядування реагувати конкретними діями чи рішеннями.

Участь у навчальній програмі Київського Діалогу була спробою налагодити сталу співпрацю влади та громадськості Бахмута у сфері розвитку сервісів електронної демократії та урядування. Міська рада ухвалила трирічну програму розвитку інфраструктури SmartCity. Команда Бахмута виграла міні-ґрант Київського Діалогу для проведення інформаційної кампанії про принципи роботи і можливості електронних сервісів серед жителів міста. Але влада та активісти міста не налагодили співпрацю для реалізації цього задуму. Відтак кошти міні-ґранту повернули.

Слов'янськ

Поряд із Бахмутом, одне із перших за часом заснування міст регіону, що досі існує. Слов’янськ розташований на півночі Донецької області, має близько 110 тисяч осіб населення. У місті діють великі машинобудівні підприємства та завод кераміки. Також у Слов’янську працюють заклади вищої освіти та дослідницькі установи, що робить його важливим регіональним науково-культурним центром.

Із початком війни на Сході України чимало міжнародних донорів почали реалізацію програм у місті, зокрема із підтримки та розвитку громадянського суспільства. Зокрема через цю обставину міська рада протягом останніх років дедалі активніше розбудовує співпрацю з громадою, зокрема запроваджуючи сервіси SmartCity. Наприклад, не так давно тут запустили бюджет участі електронні петиції.

На навчальну програму Київського Діалогу 2019 року команда Слов’янська подавалася з наміром удосконалити власну систему SmartCity, напрацювавши рішення для нових інструментів. Так за час участі в ній у місті з’явився сервіс електронних консультацій влади з громадою. Водночас ІТ-відділ міської ради довів кількість публічних наборів даних майже до 70, що охопили більшість сфер господарства міста. Тепер працівники органу місцевого самоврядування та комунальних установ навчаються тому, як користуватися цими масивами інформації та як їх правильно наповнювати.

Також у Слов’янську почали створення сервісу «Відкрите місто». Наприкінці 2019 року міська рада ухвалила трирічну програму розвитку інфраструктури SmartCity.

Слов'янськ, стела при в'їзді до міста. Автор: Evgeniy Shevtsov

Дружківка

59-тисячне місто на півночі Донецької області. Дружківка веде свою історію з XVIII століття, хоча статус міського поселення дістала менше 100 років тому. У місті діють потужні заводи з виготовлення гірничого обладнання, виробів для потреб залізниці, підприємства легкої та харчової промисловості.

Дружківська міська рада та достатньо розвинений локальний громадський сектор мають налагоджені канали співпраці та готові до реалізації спільних ініціатив. Водночас місто не володіло значним досвідом впровадження сервісів SmartCity в минулому. Раніше воно долучилося до онлайн-ресурсу з контролю за витратами коштів навчальними закладами OpenSchool та встановило на входах до різних комунальних установ QR-коди з їх описами.

Команда Дружківки подалася на навчальну програму Київського Діалогу маючи намір конвертувати налагоджене співробітництво між владою та громадськістю у конкретні сервіси електронної демократії, урядування чи міських послуг. Протягом тренінгів дружківські учасники сформулювали проєктну заявку на конкурс міні-ґрантів Київського Діалогу. За основу взяли пропозицію жителів віддалених районів міста встановити на громадський транспорт GPS-трекери. За їх допомогою вони могли б відслідковувати онлайн рух автобусів і трамваїв, які приїздять до їхніх кварталів із значними проміжками. Команда Дружківки виграла міні-ґрант на встановлення 20 трекерів. Ще 17 пристроїв за кошти міського бюджету купила міська рада. Тепер місто має власний профіль на EasyWay.

По завершенню навчання у Дружківці продовжили впровадження сервісів SmartCity. Міська рада ухвалила трирічну програму розвитку цієї галузі. Наступним завданням її спеціалісти бачать реалізацію сервісу «Відкрите місто», за допомогою якого жителі Дружківки можуть подавати скарги про проблеми онлайн і моніторити стан їх виконання. Водночас міська рада працює над впровадженням електронних петицій і запуском бюджету участі на веб-платформі.

Торецьк

Місто в центрі Донецької області. Найменше за кількістю населення серед учасників навчальної програми Київського Діалогу 2019 року — тут мешкає трохи більше 33 тисяч осіб. До таких розмірів Торецьк виріс з невеликого поселення за 150 років, розвиваючись довкола декількох вугільних шахт. Статус міста дістав менше, ніж 100 років тому.

Майже від початку війни Торецьк перебуває поблизу лінії зіткнення. Через це у місті відсутній виборний орган влади, ним керує державна — військово-цивільна — адміністрація. Тож у тутешньої влади є особлива потреба у постійному контактуванні з громадою під час ухвалення рішень. Тому торецька команда подавалася на навчання Київського Діалогу з наміром запровадити сервіси, які дозволяли б налагодити такий зв’язок. До її початку в місті не запровадили жоден інструмент SmartCity.

Після тренінгів у Торецьку запрацював сервіс електронних петицій. Тепер у місті планують запровадити сервіс «Відкрите місто» та долучитися до Open School. Також тутешня влада прийняла трирічну програму розвитку SmartCity.

Джерело фото: Сайт "Торецьк.City."

Зрештою, під час проведення навчальної програми Київського Діалогу збірна команда учасників з усіх міст відвідала «Хакатон розвитку місцевих громад» від ПРООН. Вони презентували ідею єдиного для різних міст Донеччини додатку SmartCity. Це мала бути платформа, через яку міська влада інформувала жителів про важливі події та зміни, наприклад, відключення води. Також у цьому застосунку була б зібрана інформація про всі електронні сервіси та набори відкритих даних, доступних у конкретному місті. Користувач міг би в один клік перейти до необхідного йому інструменту. Ця ініціатива здобула підтримку донорів. Тому команда Донецької області отримала ґрант на розробку додатку SmartCity для Дружківки, Слов’янська і Торецька. Застосунок запрацював у травні 2020.

 

 

Покликання:

1. Валовий регіональний продукт у 2017 році. Державна служба статистики України: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/04/zb_vrp_2017.pdf

2. Валовий регіональний продукт у 2018 році. Державна служба статистики України: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/04/zb_vrp_2018.pdf 

3. Там само.

4. Середня заробітна плата за регіонами за місяць. Державна служба статистики України: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/reg_zp_m/reg_zpm_u/arh_zpm_u.htm

5. Заборгованість із виплати заробітної плати (за видами економічної діяльності, по регіонах, за категоріями підприємств, джерелами фінансування, організаційно-правовими формами господарювання). Державна служба статистики України:  http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/gdn/svzp/arh_svzp_u_19.htm

6. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за регіонами у 2019 році. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/rp/rp_reg/reg_u/arh_rbn_u.htm 

7. «Очікування, надії та тривоги Донбасу: динаміка суспільних настроїв та рекомендації щодо державної політики». Аналітична доповідь. Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва: https://dif.org.ua/uploads/pdf/14251267165d305c506e25e3.12467041.pdf

8. «Портрети регіонів»: Підсумки. Зведені дані, порівняльний аналіз між областями. Соціологічна група «Рейтинг»: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/portrety_regionov_itogi_svodnye_dannye_sravnitelnyy_analiz_mezhdu_oblastyami.html

9. Діяльність громадських організацій в Україні у 2017 році. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/07/zb_go_2017.pdf 

Go back