Одеська область — найбільший за площею та шостий за кількістю населення регіон України. За економічними показниками він перебуває у групі лідерів серед областей країни. У 2017 році за обсягом валового регіонального продукту на душу населення Одещина посідала сьоме місце [1]. У 2018 році регіон також мав п’яту позицію за обсягами річного доходу на одну особу [2] та сьому — за обсягами капітальних інвестицій [3].
Незважаючи на такі показники, в Одеській області існує низка проблем, що гальмують її розвиток. Можна наперед зазначити, що вони характерні для більшості регіонів України. Це, зокрема, дисбаланс у розвитку територій Одещини. У 2018 році на обласний центр припадало 39,3% всіх іноземних інвестицій у регіон [4] і 68,2% обсягу всієї реалізованої продукції області [5].
Це відображається на доходах жителів Одеської області. Лише у шести містах обласного значення та районах працівники мають вищу або приблизно рівну з одеситами заробітну плату. За винятком Подільська, це все території, що входять до Одеської агломерації. Тобто економічна активність цих людей пов’язана з Одесою. Решта 27 районів і міст обласного значення мають зарплати, нижчі на 25–40% (21 район і місто) або, рідше, на 15–25% (сім міст і районів) [6].
Пам’ятник Арману де Рішельє — першому Одеському градоначальникові. Фото Інги Пилипчук
Однак дисбаланс розвитку виявляється не лише в економічних показниках. Координаторка програми Київський Діалог в Одеській області та депутатка Білгород-Дністровської міської ради Юлія Федорова вказує на низьку залученість громадськості до прийняття рішень на локальному рівні, якщо йдеться не про Одеську міську раду чи Одеську обласну державну адміністрацію. Також ця проблема виявляється у загальні громадянській активності населення Одещини та у слабкій спроможності громад області до співробітництва одна з одною.
Цю думку опосередковано підтверджують дані дослідження «Громадянське суспільство та громадяни: старі проблеми, нові виклики і перспективи» Фонду «Демократичні ініціативи» та Київського міжнародного інституту соціології (серпень 2019). Згідно із ними, у південних регіонах України 36% населення відчувають потребу в громадських організаціях у своїх містах та селах. На заході, центрі та сході України таких трохи більше половини. Населення південних регіонів найменше залучене до громадської активності. Лише 2% з опитаних беруть участь у такій діяльності, коли на заході, сході та центрі ці показники становлять 13%, 7% і 8% відповідно [7].
Водночас про недостатню спроможність співпраці між громадами та діалогу між владою та населенням в Одеській області свідчать відносно повільні темпи створення об’єднаних територіальних громад. За п’ять років проведення реформи децентралізації влади в Україні тут почали роботу 37 ОТГ, що займають 34,7% території області. У них мешкає лише 15,6% населення області. За цим показником Одещина серед аутсайдерів — на 20 місці в Україні [8]. У 10 районах області досі не сформовано жодної ОТГ [9].
Можемо припустити, що брак співпраці між владою та громадськістю міст, а також між різними громадами частково обумовлюють слабкий економічний розвиток більшості районів Одещини. Низька залученість жителів до локальних рішень впливає на дисбаланс розвитку регіону. Юлія Федорова також говорить, що слабкість громадянського суспільства на периферії області впливає на низьку зацікавленість міжнародних донорів та інвесторів до цих районів.
За таких обставин одним із найважливіших завдань реформ на Одещині стає посилення спроможності населення впливати на рішення органів місцевого самоврядування, долучатися до громадських ініціатив і контролювати дії управлінців за допомогою відкритих даних. Водночас необхідно заохочувати владу до якомога ширшої співпраці з громадськістю на локальному рівні та до співробітництва з іншими органами місцевого самоврядування у питаннях локальної демократії.
Також прозора комунікація влади та громади може стати перевагою для потенційних інвесторів. Адже її наявність демонструє, що владі в конкретному населеному пункті можна довіряти й що з нею можливо будувати тривале партнерство.
Але як забезпечити виконання цього завдання, якщо у більшості населених пунктів Одеської області відсутні чи дуже слабкі механізми співпраці між владою та громадою? Команда Київського Діалогу вважає, що створити такі механізми здатні сервіси Smart City («розумного міста»).
Smart City — система електронних сервісів для взаємодії громадян з міською інфраструктурою та владою. Це онлайн-застосунки і платформи, набори відкритих даних, що дозволяють жителям міст повідомляти владі про свої потреби та знаходити інформацію про ситуацію в місті, а владі — оперативно реагувати на запити та радитися із громадянами.
В умовах, коли в містах не налагоджені канали зв’язку між владою та громадськістю, саме сервіси Smart City можуть стати стартовим майданчиком для їх комунікації. Цей інструмент легко надається для встановлення контакту, адже не потребує безпосередньої взаємодії між управлінцем та громадянином, а значить — вимагає менше зусиль.
Навесні 2019 року Київський Діалог започаткував навчальну програму зі Smart City на Одещині. У ній могли взяти участь представники міських рад та громадських активістів з п’яти міст регіону.
Білгород-Дністровський
Третє за кількістю населення місто регіону. Тривалий час утримувало лідерство у рейтингу прозорості Transparency International серед населених пунктів Одещини (15 місце серед міст усієї України у 2018 році). Також тут першим в області з’явився сервіс «Відкрите місто», де жителі онлайн могли повідомляти міським службам про проблеми. Однак минулого року Білгород-Дністровський за прозорістю в області поступився лідерством Одесі (20 місце проти 43 місця Білгорода-Дністровського). Місцеві дієвці вказують на слабкий інтерес влади до сервісів та недостатнє розуміння громадськістю їхніх можливостей.
Перелік сервісів, запроваджених за час навчальної програми:
• електронна черга та електронний документообіг у Центрі надання адміністративних послуг Білгород-Дністровської міської ради;
• онлайн-трекінг громадського транспорту;
• Save Eco Bot.
Ізмаїл
Друге за кількістю населення та за обсягом бюджету місто на Одещині. Тут реалізують одні з наймасштабніших інфраструктурних та транскордонних проєктів Одеської області. Місцева влада має значний досвід у співпраці з міжнародними партнерами. У виконкомі є відділи, що займаються інноваціями та написанням проєктів. Але дієвці міської ради не зацікавилися запровадженням сервісів Smart City, хоча Ізмаїл і входить до топ-100 рейтингу прозорості міст України Transparency International (посідає 95 сходинку). Усі сервіси Smart City, запроваджені тут, створені за ініціативи громадськості або державних програм.
Перелік сервісів, запроваджених за час навчальної програми:
• «Історія Ізмаїла в будівлях» (створено за рахунок малого ґранту від Київського Діалогу);
• Save Eco Bot.
Кілія
Центр однієї з восьми об’єднаних територіальних громад південної частини Одеської області (у північній частині створено 29 ОТГ). Міська влада готова до запровадження інновацій. Однак під час реалізації програми виявилося, що управлінці не вповні готові до співпраці з громадськістю. Також проблемою стала відсутність спеціалістів, здатних запровадити сервіси Smart City. Під час навчання від Київського Діалогу ці проблеми вдалося вирішити.
Рені
Важливий транспортний вузол, розташований майже на кордоні з Румунією та Молдовою. Керівництво міста, маючи досвід співпраці та запровадження інновацій з міжнародними партнерами, зацікавилося ідеєю Smart City, однак під час навчання виявилося, що міська рада не має спеціалістів, які могли б запровадити електронні рішення. Це загальмувало співпрацю із Київським Діалогом. Хоча зрештою Рені вступило до Асоціації відкритих міст України.
Южне
Одне з наймолодших міст України (побудоване для обслуговування Одеського припортового заводу). Населений пункт з найвищою середньою заробітною платою та однією з найкращих інфраструктур в Одеській області. Ймовірно, через задоволення цих потреб містяни мають до влади запит на створення сервісів Smart City як нового етапу розвитку міста. Протягом останнього року у місті реалізовано цілу низку ініціатив у сфері електронної демократії та відкритих даних. Їх створення міською радою заохотило громадськість міста до розробки власних е-рішень.
Перелік сервісів, запроваджених за час навчальної програми:
• консультації з громадськістю.
Протягом двох тренінгових модулів учасники навчалися застосовувати різні сервіси Smart City для вирішення проблем своїх міст. Для цього вони знайомилися з досвідом «розумних» міст України та Європейського Союзу, спілкувалися з фахівцями, вивчали можливості різних технологій та платформ. Разом з координаторами розробили дорожні карти запровадження сервісів Smart City у своїх містах.
Сервіси Smart City у місті Южне
Покликання:
1. Дані Державної служби статистики України. Сьогодні це найсвіжіші дані за валовим регіональним продуктом областей України: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publ2_u.htm
2. Дані Державної служби статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2008/gdn/dvn_ric/dvn_ric_u/dn_reg2013_u.html
3. Дані державної служби статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/ibd/kin/arh_kin_r_u.htm
4. Дані державної служби статистики України в Одеській області: http://od.ukrstat.gov.ua/stat_info/zed/zed20.htm
5. Дані державної служби статистики України в Одеській області: http://od.ukrstat.gov.ua/stat_info/pidpr/pidpr8.htm
6. Дані державної служби статистики України в Одеській області. Для аналізу взято середні показники за чотири квартали 2019 року: http://od.ukrstat.gov.ua/stat_info/doxod/doxod18.htm
7. Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 по 20 серпня 2019 року. Опитування фінансово підтримане Міжнародним Фондом «Відродження»: https://dif.org.ua/article/gromadyanske-suspilstvo-v-ukraini-poglyad-gromadyan
8. Дані Міністерства розвитку громад і територій України: https://decentralization.gov.ua/areas
9. Дані Одеського центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Єврпоою»: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2815684-comu-odesina-pase-zadnih-u-stvorenni-tergromad-proanalizuvali-eksperti.html