Роль молодих людей у розбудові держави та процесах реформування неухильно зростає. Які можливості має українська молодь для активної участі у громадському та політичному житті своїх міст? Як побудувати конструктивний діалог із владою? Молоді учасники семінарів Київського Діалогу у Приазов'ї та Закарпатті отримали відповіді на ці питання на мережуванні, яке відбудося в Ужгороді 15-17 листопада.
Наші регіональні координатори Галина Балабанова (Маріуполь) та Микола Яцков (Ужгород) працюють над темою «Молодіжна політика». В цьому інтерв'ю вони діляться досвідом роботи та розповідають про основні виклики в своїх регіонах.
1. Розкажіть, будь ласка, про себе. Яка роль Київського Діалогу у розвитку молодіжних ініціатив у Вашому регіоні?
Галина Балабанова: Я співзасновниця освітнього хабу Халабуда у Маріуполі та координаторка Київського Діалогу у Приазов'ї. Займаюсь молодіжними проєктами та координую проєкти бізнес-школи Маріупольської Асоціації Підприємців. Кластер «Молодіжна політика» і робота Київського Діалогу в нашому регіоні в цілому - важлива підтримка для місцевих проактивних молодих людей. В умовах номінального існування Молодіжних рад у малих містах Приазов'я проєкт підтримує активну молодь у процесі їх інституціоналізації та здобуття реального впливу на прийняття рішень на місцевому рівні. Київський Діалог відкриває можливості для молоді у реалізації їх ініціатив та мрій.
2. Що таке, на Вашу думку, молодіжна політика у громадах? В чому полягають особливості Вашого регіону, яку ситуацію ви зустріли у малих містах?
Галина Балабанова: Молодіжна політика у Приазов'ї - особлива тема, оскільки малі міста майже не мають молоді старше 16 років. Переважна більшість намагається вирватись, поїхати на навчання у великі міста. А це означає, що у Молодіжних радах можуть бути лише старшокласники, з думками яких не рахуються під час прийняття рішень на рівні міст. Трохи відрізнається ситуація у Бердянську та Маріуполі, оскільки у цих містах є студентська молодь, яка активно захищає своє право на ініціативу. Проте спільним для середніх та малих міст Приазов'я є залежність від монополій та олігархату, що має відповідний вплив і на молодь.
3. Хто бере участь у заходах, організованих за підтримки Київського Діалогу, та як обираються учасники?
Галина Балабанова: За 2019 рік у заходах Київського Діалогу взяли участь старшокласники і студенти з цільових міст, а також старші учасники, які безпосередньо працюють з молоддю у своїх містах. Серед них - громадські активісти та проактивні учні місцевих навчальних закладів. При відборі ми приділяємо увагу особистим зустрічам під час промо-кампанії у малих містах. Під час спілкування молодь відкривається більше і легше йде на контакт із нами, а особливо коли розмова відбувається у форматі «рівний – рівному».
4. Що мотивує цільові міста підтримувати активну молодь? Як при цьому допомагають політики або урядовці?
Галина Балабанова: Цільові міста та адміністрації готові підтримувати ті ініціативи молоді, які матимуть «красиву картинку» на виході. Не секрет, що посадовцям важливо впливати на електорат за допомогою медіа та показових заходів, інфраструктурних проєктів. Якщо частину з цих проєктів ініціює молодь і від адміністрації потрібні лише дозволи на проведення заходу, вони активно підтримують їх та потім видають це за власні заслуги. Якщо ж мова йде про адвокатування дійсно важливих для молоді питань, тут співпраця доволі ускладнена і потребує довшої комунікації. У нашому випадку молодь все більше підтримують місцеві громадські активісти та організації, а також малий бізнес, представники яких дійсно вірять у важливість цієї діяльності для майбутнього розвитку.
5. Розкажіть, будь ласка, про себе. Яка роль Київського Діалогу у розвитку молодіжних ініціатив у Вашому регіоні?
Микола Яцков: Можна назвати мене закоренілим ужгородцем, який опікується питаннями комунікацій між органами влади та громадянами, а також відновленням парку Кірпічка у рідному місті. Яка роль Київського Діалогу у розвитку молодіжних ініціатив? Досить значна. Можна стверджувати про те, що німецько-український проєкт пробудив закарпатську молодь із «зимової сплячки» та спонукав реалізовувати свій творчий потенціал.
6. Що таке, на Вашу думку, молодіжна політика у громадах? В чому полягають особливості Вашого регіону, яку ситуацію ви зустріли у малих містах?
Микола Яцков: Ми розуміємо під цим словосполученням участь молоді у прийнятті рішень органами влади на різних рівнях та самоорганізацію молоді для просування спільних інтересів. На початку співпраці з Київським Діалогом для мене особистим викликом стала робота у малих містечках Закарпаття. Так склалось історично та й географічно, що молодь з нашого регіону майже ізольована від інформації, досвіду та кооперації з молодіжними рухами з інших регіонів України. Ми живемо у час інформаційного суспільства та всеосяжного охоплення інтернету, однак багато молодих людей навіть й не здогадуються про ті можливості, які вони мають. У нас дуже мало дієвих громадських організацій, які могли б поширювати досвід та залучати молодь до діяльності чи програм стажувань, волонтеріату, тощо.
7. Хто бере участь у заходах, організованих за підтримки Київського Діалогу, та як обираються учасники?
Микола Яцков: На початку ми провели кілька зустрічей у кожному містечку. Знайомились із представниками органів місцевого самоврядування, з вчителями місцевих шкіл, з активістами, спортивними об'єднаннями, проводили зустрічі у навчальних закладах, тощо. Було дуже складно, виявити зацікавлених молодих людей. Частина залучених учасників ніколи не чули про
«проєкти» чи про те, як побудована система органів влади, і яка між ними відмінність. Тим паче, про те як можна впливати на рішення органів місцевого самоврядування та відстоювати інтереси молоді. Але нам вдалось залучити з малих містечок учнівську та студентську молодь, молодих фахівців органів місцевої влади та викладачів навчальних закладів, людей з різних секторів діяльності з цікавим досвідом, представників різних національних меншин.
8. Що мотивує цільові міста підтримувати активну молодь? Як при цьому допомагають політики або урядовці?
Микола Яцков: У всіх цільових містечках одна й та ж проблема. Молодь після завершення школи мігрує у великі міста або закордон у пошуках хорошої освіти та роботи. Чиновники та політики бачать цей тренд, і погоджуються, що молодь потрібно залучати до розвитку громад. Якщо у рідній громаді спільно з друзями можна вирішувати якісь проблеми, якщо ти не побоїшся взяти на себе відповідальність і започаткувати бізнес, то для чого взагалі виїжджати?