Back to News

20.01.2026

Моніторинг повітряної війни проти України, випуск XII

Щомісячний дайджест «Моніторинг повітряної війни проти України» пропонує грунтовні аналізи актуальних хвиль атак і довгострокових тенденцій у російській повітряній війні проти України. Він базується на всеохопній базі даних, що з осені 2022 року фіксує кожен задокументований авіаційний удар по цивільних цілях України. Метою моніторингу є формулювання рекомендацій щодо того, як західні країни-партнери можуть краще підтримати захист України від повітряних атак росії. «Моніторинг повітряної війни проти Україні» видається «Київським діалогом» у співпраці з аналітиком Маркусом Вельшем, який збирає та аналізує інформацію, що є у вільному доступі (метод OSINT), і Фондом Конрада Аденауера.

Зміст

► Context
► Situation in December. Analysis and trends
► Figures and facts. Results of the year and prospects for 2026
► Recommendations
► Method
► Download

► Контекст

In December , Russia used 5,131 drones (6% less than in the previous month) against Ukrainian cities and civilian targets , as well as 120 cruise missiles and 57 ballistic missiles . The use of the Iskander-1000 missile was reported for the first time . Belarus is likely to be deploying Oreshnik-type intermediate-range ballistic missiles ( IRBMs ).
The drone interception rate decreased to 81% (previous month 84%). In December, 987 drones were not intercepted (previous month 844). Regarding ballistic and cruise missiles, the interception rate remained almost unchanged : approximately 25% of ballistic missiles and about 85% of cruise missiles were intercepted.
In total , 1,052 air attack vehicles were not intercepted in December (996 the previous month). The total amount of unintercepted payloads continued to decline due to a decrease in the number of missiles used (with relatively large explosive devices).
Serious attacks on the Ukrainian power grid have led to large-scale power outages and restrictions on energy consumption. The Odessa region suffered particularly badly from the attacks in December. Power supply problems have worsened east of the Dnieper River. The infrastructure of the gas and oil industries, as well as railway tracks, has also suffered significant damage.

Results of 2025

In 2025, the Russian army carried out about 56,700 air strikes , including using long-range drones (96% of all strikes), on civilian targets in Ukraine, which is four times more than in 2024 (13,300). In 2025, 15 nights were recorded in which more than 500 drones were used. Countering drones remained the most serious challenge for the Ukrainian air force. As for long-range drones, their interception rate decreased from 98% in February to only 80% in October.
Ukraine has been able to reduce drone production in Russia through targeted attacks on manufacturing plants and component suppliers. Since August 2025, the number of Russian long-range drones involved has been steadily decreasing. China remains Russia's most important partner in drone production .

Prospects for 2026

There are fears that Russian drones will become an even more serious threat by 2026 due to modifications to weapons and control systems in the Russian Federation. This situation can be countered by investing in the production of air defense systems in Ukraine.
The British think tank RUSI believes that in 2026, Russia will find itself in an even more difficult situation and will seek a way out by resorting to an escalation of hybrid warfare. It may primarily affect the population of frontline regions and the port city of Odessa.
A strategically appropriate and effective response to the Russian threat is to purposefully hinder the modernization and production of Russian air defense systems . In addition, European NATO member states should provide Ukraine with effective long-range precision weapons that would allow it to conduct deep precision strikes deep into Russia.

► Ситуація в грудні. Аналіз та тенденції

У грудні російська армія використала для атак на українські міста й цивільні об'єкти 5 131 дрон (на 6 % менше ніж у попередньому місяці). У середньому це відповідає 166 дронам на ніч. Про це свідчить аналіз звітів Командування Повітряних Сил ЗСУ (КПСЗСУ). На об'єкти критичної інфраструктури зазвичай здійснюється кілька хвиль ударів поспіль, часто з використанням величезної кількості дронів.

У грудні сили ППО України дещо знизили рівень ураження дронів, який становив 81 % (у листопаді 84 %). Загалом не вдалося перехопити 987 дронів (у листопаді 884). Частка дронів-приманок, які використовувалися під час атак (переважно типу «Гербера»), дещо знизилася і становила 38 %. Найчастіше Росія використовувала далекобійні дрони типу «Шахед-136» / «Герань-2».

Кількість використаних російських крилатих ракет практично не змінилася і становила 120 одиниць (попередній місяць 114). Кількість балістичних ракет майже вдвічі зменшилася і становила 57 одиниць (попередній місяць 106). Судячи з усього, РФ уперше застосувала ракету «Іскандер-1000», новий варіант балістичної ракети «Іскандер-М» з дальністю польоту до 1 300 км і боєголовкою вагою 200-300 кг (↗ ISW, 18.12.2025)

Завдяки цьому ракета може атакувати цілі на значно більшій відстані, ніж стандартна версія «Іскандер-М», обмежена дальністю польоту в 500 км.

Рівень перехоплення балістичних ракет дещо знизився і становив приблизно 25 % (попередній місяць 30 %). Для крилатих ракет цей показник становив близько 85 % (попередній місяць 80 %). Залежно від типу ракет, щомісячний показник коливається в межах 60-90 %. Загалом у грудні не було перехоплені 1 052 засоби повітряного нападу. 130 із них, як свідчать звіти КПСЗСУ, не досягли своїх цілей. Інші 920 засобів повітряного нападу влучили в 420 різних цілей.

Про фактичний потенціал руйнування неперехоплених атак можна судити на підставі суми неперехоплених бойових зарядів, тобто кількості вибухових боєприпасів усіх засобів повітряного нападу. У грудні вона становила 60 935 кг ударного навантаження.

Це на 12 % менше ніж у листопаді (69 540 кг), що пов'язано перш за все з тим, що у грудні зменшилася частка балістичних і крилатих ракет із відносно великою руйнівною силою серед усіх неперехоплених засобів повітряного нападу. Це залишається третім найвищим показником за рік (максимальний показник у жовтні: 93 730 кг).

Продовження атак на інфраструктуру й цивільне населення

У грудні російські атаки ще більше були зосереджені на декількох областях, насамперед на Одеській області, за якою йшли Харківська та Дніпропетровська області. Прифронтові області також зазнали інтенсивних ударів із використанням дронів, ракет і крилатих бомб. Атаки на Київську область збільшилися порівняно з попереднім місяцем удвічі (↗ ISW-Tagesberichte).

В Одеській області російська армія поруч із об’єктами транспортної інфраструктури раз у раз цілеспрямовано атакувала цивільне населення. Крім дронів «Герань-2», було застосовано ракету «Іскандер» з касетними боєприпасами проти робітників, які ремонтували міст біля села Маяки на Одещині, (↗ ISW, 19.12.2025). Крім того, знову були завдані цілеспрямовані подвійні удари (double tap) по об’єктах, де працювала рятувальна служба. Також були атаковані лікарні: 10 грудня в Херсоні, а також 5 січня в Києві (↗ Kyiv Independent, 5.1.2026).

Масштабні атаки на українську енергетичну систему, зокрема 6, 13 й 18 грудня, завдали значної шкоди на тривалий час. У результаті цього в декількох областях електропостачання для приватних домогосподарств було повністю відключено, а для промислових об'єктів – частково. Крім того, було ухвалено рішення про запровадження додаткових заходів із енергозбереження, наприклад, щодо обмеження зовнішнього освітлення і освітлення відкритих просторів (↗ Dixi-Group, 15.12. 2025). Був скорочений список об'єктів критичної інфраструктури, що не підлягають відключенню електроенергії. Звільнені за рахунок цього потужності в розмірі близько 800 мегават були перерозподілені між приватними домогосподарствами (↗ Dixi-Group, 23.12.2025).

У результаті атак на Київську область в ніч на 27 грудня майже 600 000 осіб залишилися без електроенергії. Із жовтня російська армія цілеспрямовано атакує електромережі, щоби перешкодити розподілу електроенергії із західної частини країни, де вона в основному виробляється. Якщо це вдасться, Україна фактично буде розділена на дві частини (↗ Washington Post, 15.12.2025). Зокрема, на схід від річки Дніпр наприкінці грудня ситуація загострилася настільки, що не можна було запланувати ні час, ні тривалість необхідних відключень електроенергії (↗ ASTRA press, 30.12.2025).

За даними української нафтогазовидобувної компанії «Укрнафта», російські збройні сили атакували її виробничі об'єкти майже сотнею ударних дронів лише в період з 22 по 24 грудня. Державна залізнична компанія «Укрзалізниця» оцінює збитки, завдані залізничній мережі з 2022 року, у 5,8 млрд доларів США, при цьому тільки у 2025 році на її інфраструктуру було зафіксовано понад 1 100 атак (↗ WSJ, 31.12.2025).

► Причини й факти. Підсумки року й перспективи на 2026 рік

Збільшення атак на цивільні об’єкти в чотири рази

У 2025 році по цивільних об'єктах України за допомогою дронів, балістичних і крилатих ракет було здійснено близько 56 700 повітряних ударів, що в чотири рази більше ніж у 2024 році (13 300). Згідно з даними Повітряних сил ЗСУ, 8 424 з них не вдалося відбити, що передусім пов'язано зі значним збільшенням використання дронів «Шахед». Загроза від балістичних ракет залишалася приблизно на старому рівні.

Загалом у 2025 році було зафіксовано близько 54 700 атак дронів, у попередньому році їх було 11 000. Цей різкий сплеск, що кардинально змінив повітряну війну, можна було спостерігати ще в серпні 2024 року. На початку російської повітряної війни восени 2022 року дрони становили лише 30 % від усіх застосованих засобів повітряного нападу, а зараз їхня частка збільшилася до 96 %. До літа 2024 року за місяць здійснювалося щонайбільше 590 атак дронів.

Тероризування цивільного населення

Ще в липні 2025 року за місяць було зафіксовано 6 300 атак дронів. Через це зросло нічне тероризування цивільного населення. Минулого року було зафіксовано лише 15 ночей, коли здійснювалися атаки із застосуванням більше ніж по 500 дронів. Найбільший напад, у якому було задіяно 810 дронів і 13 балістичних ракет, відбувся в ніч із 6 на 7 вересня 2025 року.

Також змінилися інтенсивність і інтервали атак дронів. До квітня 2023 року повітряні атаки здійснювалися від двох до семи ночей на місяць. Починаючи з 2024 року, Росія майже щодня атакувала цивільні об'єкти в Україні – дедалі більше вночі задля максимального навантаження громадянського суспільства.

Виклик для ППО

Повітряні сили ЗСУ упродовж останніх двох років постійно вдосконалювали систему протидії дронам. Утім, у 2025 році ситуація різко погіршилася: високий показник перехоплення дронів, що в лютому 2025 року становив 98 %, у жовтні знизився до 80 %. Якщо в лютому було зафіксовано лише 90 неперехоплених дронів, то в жовтні ця цифра становила понад 1 000 БпЛА (↗ див. Моніторинг X).

У 2025 році рівень перехоплення крилатих і балістичних ракет розвивався дуже динамічно й великою мірою залежав від особливостей атак і розташування систем ППО. Модифікації ракет «Іскандер-М» (9М723) додатково ускладнювали оборону (↗ RUSI, 18.11.2025).

Із березня 2025 року недостатня наявність ракет-перехоплювачів стала серйозним викликом для української ППО через мінливу політику США щодо України (↗ див. Моніторинг V) та загалом через обмежені потужності виробництва систем Patriot, що є вирішальними для протидії балістичним ракетам (↗ див. Моніторинг X). Рівень перехоплення балістичних ракет коливався від 5 до 50 % (середньорічний показник – приблизно 25 %, попередній рік близько 20 %), тоді як крилаті ракети завдяки підтримці винищувачів Mirage 2000 і F-16 перехоплювалися щомісяця на постійному рівні 65 % і 90 %. Загалом же протиповітряна оборона повітряного базування залишається успішною: з літа 2024 року лише F-16 змогли відбити понад 1 300 повітряних атак (↗ КПСЗСУ, 19.11.2025).

У центрі уваги – енергозабезпечення у прифронтових районах

Головним завданням російського військового керівництва у 2025 році, як і протягом трьох попередніх воєнних зим, залишалося знищення української енергетичної мережі. Зосереджуючи атаки на невеликій кількості цілей і областей України, воно досягало все більшої ефективності. Із жовтня до грудня 2025 року було здійснено вісім масованих атак ракет і дронів на енергетичну інфраструктуру України, що мало руйнівні наслідки. Імпорт електроенергії в Україну зріс у грудні на 54 % (↗ open4business, 8.1.2026).

Упродовж 2025 року місто Харків і Харківська область щонайменше 250 днів піддавалися повітряним ударам, за ними йшли Дніпропетровська, Сумська, Київська й Одеська області. Росія цілеспрямовано намагається атакувати прифронтові райони, аби зруйнувати цивільне життя. Чернігівська, Донецька й Запорізька області були атаковані в 15 разів частіше, ніж регіони на заході країни; також серйозного навантаження зазнали центральні області України — Полтавська, Миколаївська й Черкаська.

Виробничі потужності Росії

За допомогою своїх союзників у минулому році Росія змогла збільшити виробництво зброї. Необхідні компоненти поставляються до РФ із Китайської Народної Республіки, а балістичні ракети KN-23 та робоча сила – із Північної Кореї (↗ ISW, 31.12.2025). Незважаючи на це, Росія не досягла власних виробничих цілей. За інформацією української військової розвідки ГУР, керівництво збройних сил РФ планувало випустити у 2025 році близько 79 700 дронів дальньої дії (↗ див. Моніторинг VIII). Достеменно невідомо, як розвивалося російська виробництво дронів упродовж останніх місяців. Однак із серпня кількість застосованих дронів однозначно зменшилася.

Успішні атаки України

Спад виробництва російських дронів пов'язаний, імовірно, з українськими атаками на російські підприємства-постачальник (↗ Militarnyi, 1.9.2025). Серед них – атаки дронів улітку 2025 року на завод «Купол» в Іжевську – одне з найбільших оборонних підприємств Росії (↗ ASTRA press, 2.7.2025), на склад дронів (↗ Dnipro OSINT, 9.8.2025), а також на корабель у Каспійському морі 14 серпня, що мав доставити з Ірану компоненти для виробництва дронів. 7 липня 2025 року був також пошкоджений Краснозаводський хімічний завод у Московській області, що виробляє термобаричні боєголовки для ударних дронів (↗ OSINT-Projekt CyberBoroshno, 13.7.2025).

Аналіз супутникових знімків пошкоджень хімічного заводу в Краснозаводську 7 липня 2025 року, фото: ↗ OSINT-Projekt CyberBoroshno, 13.7.2025

Якщо Україна й надалі успішно послаблюватиме стратегічно важливі підприємства-постачальники за допомогою повітряних ударів, одночасно розвиваючи власні засоби протидії дронам і швидко нарощуючи їхнє виробництво, то 2026 року війна з дронами, можливо, вже не буде найбільшим викликом для українського тилу.

Однак вирішальним залишається також питання, чи зможе Росія виготовити велику кількість дронів нового покоління «Герань-3» (модернізована версія іранського дрона «Шахед-238») із турбореактивним двигуном. Вони розвивають швидкість до 600 км/год, що більш ніж удвічі перевищує швидкість дрона типу «Герань-2», який особливо часто застосовувався 2025 року. Удосконалена модель, імовірно, має дальність польоту близько 1 000 км (деякі джерела допускають навіть 2 000 км) і може підніматися на висоту до 9 000 м (↗ Militarnyi, 31.10.2025). Однак Росія ще не може виробляти двигуни для цього типу дронів у великих кількостях. У 2025 році було зафіксовано лише поодинокі випадки використання дронів «Герань-3», востаннє під час атаки на Чернігів 24 грудня.

Технічне вдосконалення дронів дальньої дії

У жовтні 2025 року були зафіксовані дрони дальнього радіусу дії, що атакували поїзди під час руху, використовуючи для цього вбудовані камери нічного бачення та функції радіоуправління. Ця нова технологія з оптичним керуванням вже була помічена в червні під час збиття одного із «Шахедів» поблизу Сум. Вбудований міні-комп'ютер (Nvidia Jetson Orin) забезпечує добру обробку відео й автономний пошук цілі. Ця технологія також дозволяє припустити наявність «радіомостів» до наземних ретрансляторів поблизу цілі. Радіус дії цих керованих дронів становить приблизно 200 км (↗ Militarnyi, 1.10.2025).

Російська армія також постійно використовує територію Білорусі для безпосереднього керування дронами в обхід української ППО – наприклад, під час атаки на вантажний потяг у західноукраїнському місті Ковель (↗ RBC, 26.12.2025). 2026 року Білорусь, імовірно, відіграватиме дедалі більшу роль у повітряній війні як повітряний простір для підльоту. Це стосуватиметься і контролю за повітряним простором НАТО в Польщі.

У листопаді було помічено дрони «Герань-2», озброєні додатковими ракетами (↗ див. Моніторинг XI). Є побоювання, що завдяки модифікованому озброєнню кількість вибухового заряду на них може бути подвоєна. 4 січня у збитому дроні «Шахед» було виявлено встановлений російський ПЗРК (переносний зенітний ракетний комплекс), за допомогою якого можна збивати вертольоти й літаки (↗ Militarnyi, 4.1.2026).

Українські дрони-перехоплювачі зможуть обходити наведення таких ПЗРК, наближаючись до них ззаду. Для цього передні лінії перехоплення українських Повітряних сил мають бути оснащені достатньою кількістю додаткових дронів-перехоплювачів.

Установлений ПЗРК на дроні «Шахед-2», графіка: ↗ ISW, 5.1.2025

Для ефективної протидії цій загрозі західні партнери повинні у 2026 році підтримати як збільшення виробництва нових систем протидії безпілотникам в Україні (↗ див. Моніторинг XI), так і їхнє подальше вдосконалення, зокрема за допомогою електронних компонентів і датчиків.

Крім того, необхідно покращити оснащення ППО України (↗ див. Моніторинг X). Це включає в себе використання навчальних літаків західного виробництва для боротьби з дронами «Герань-3» й постачання українській армії озброєнь, здатних знешкоджувати нові дрони на їхній висоті польоту (↗ див. Моніторинг VII).

Західні компоненти в російських ударних засобах

У вже згаданих російських ПЗРК були виявлені електронні компоненти швейцарських компаній (↗ Militarnyi, 4.1.2026). Також у багатьох інших російських наступальних озброєннях на кшталт дронів, крилатих ракет «Калібр» і ракет «Іскандер» і надалі використовуються численні західні компоненти (↗ SFR, 26.2.2025, Swiss Info, 9.4.2023), про що ще влітку 2023 року докладно повідомляла Київська школа економіки (↗ KSE, 23.8.2023). Про поточні події регулярно інформують українські громадські організації, наприклад, ГО State Watch у рамках свого проєкту Trap Aggressor (↗ Trap Aggressor Projekt, 9.12.2025).

Для виробництва дронів «Герань» російські заводи в спеціальній економічній зоні Алабуга потребують 294 різних компоненти, що в Росії не випускаються. 40 % із них поставляються з Китаю і Тайваню, 34 % — компаніями із США (↗ Militarnyi, 8.10.2025). Українська військова розвідка ГУР опублікувала перелік компонентів російських моделей дронів. У ньому зазначені й компоненти німецьких компаній Infineon Technologies і Bosch (↗ ГУР, компоненти для «Герані-3»).

Без західних компонентів Росія не зможе виробляти сучасну наступальну зброю, навіть якщо замінить їх китайськими деталями. Як проміжний постачальник західних компонентів Китай є центральною ланкою в російському виробництві зброї.

Західні компоненти у дроні «Герань-3», ↗ ГУР, компоненти для «Герані-3»

Російські ракети як загроза для Європи

Упродовж двох перших років повітряної війни проти України Росія в основному використовувала крилаті ракети, що залишилися від Радянського Союзу (зокрема, типу Х-22). Ці крилаті ракети, спочатку розроблені для боротьби з авіаносцями, часто влучали в цілі дуже неточно, що призводило до додаткових жертв серед цивільного населення.

Як видно з документів, що стали надбанням громадськості (↗ див. Моніторинг X), Росія передусім робить ставку на виробництво нових сучасних крилатих ракет типів Х-101, «Калібр» та «Іскандер-К». Минулого року саме вони становили більшість використаних крилатих ракет. До них додалися моделі з меншою дальністю польоту. Загалом у 2025 році було застосовано близько 1 300 крилатих ракет. Крім того, Росія використала близько 600 балістичних ракет типів «Іскандер-М» і Х-47М2 (Кинджал).

Загальна кількість крилатих ракет і ракет, які Росія застосувала проти цивільних об'єктів в Україні у 2025 році, становить близько 2 000 одиниць. Крім вищезазначених типів, до них додаються системи протиповітряної оборони S300 і S400 (близько 100 одиниць), що використовуються поблизу лінії фронту.

Росія продовжила розширювати свої виробничі потужності з виробництва балістичних ракет. Це становить загрозу не тільки для України, а і для європейських країн-членів НАТО. Ситуація ускладнюється тим, що європейські країни не мають достатньої кількості відповідних систем і ракет для перехоплення, а також не зможуть їх виготовити в найближчі роки (↗ див. Моніторинг VIII).

Упродовж минулого року стали відомі різні дані про залишки запасів і виробничі потужності російських збройних сил. «Злита» інформація про замовлення Росії в основному збігається з кількістю крилатих ракет, що використовуватися у 2025 році.

Росія, судячи з усього, притримує балістичні ракети. Зараз їхній запас ракет «Іскандер-М» і «Кинджал» становить, вірогідно, майже 800 одиниць (станом на кінець 2025 року). У «злитих» замовленнях згадуються також заплановані цифри щодо гіперзвукової ракети «Циркон» і нової моделі «Іскандеру-1000». Але у звітах КПСЗСУ за 2025 рік вони фігурували лише двічі (↗ див. Моніторинг X).

Очікується, що Росія розмістить ракети середньої дальності (IRBM) типу «Орєшнік» на сході Білорусі. Про це свідчать заяви провідних білоруських політиків та аналіз супутникових знімків, що показують будівельні роботи й під'їзну колію до колишнього аеродрому поблизу російського кордону (↗ Reuters, 31.12.2025). У ніч на 9.1.2026 року цей тип ракет знову був використаний під час атак на авіаційно-ремонтний завод у Львові (↗ див. Моніторинг II).

Чого чекати 2026 року?

У прогнозах на 2026 рік британський Королівський інститут оборонних досліджень (Royal United Services Institute / RUSI) зазначає, що з моменту відходу з Києва у квітні 2022 року Росія не досягла чотирьох із п'яти стратегічних цілей: «політичного підкорення, економічної стабільності, стабільності режиму та міжнародного авторитету». Лише у плані територіального контролю над частково анексованими територіями на Сході України Путін здобув піррову перемогу. «Однак занепадаюча держава часто є небезпечнішою за державу, що набирає сили. З огляду на економічну кризу й ослаблення звичайних збройних сил Володимир Путін переходить у фазу найвищої небезпеки. […] Ми маємо готуватися не до відродженої, а до зневіреної Росії: 2026 рік стане роком ескалації гібридних заходів». (↗ RUSI 19.12.2025).

Українські регіони, розташовані поблизу лінії фронту, у 2026 році, імовірно, зазнаватимуть ще інтенсивніших атак. Ці території не тільки піддаються атакам з використанням крилатих бомб (↗ див. Моніторинг X), але і відчувають дедалі більшу загрозу з боку FPV-дронів через їхню все більшу дальність дії (↗ див. Моніторинг XI). Є побоювання, що об'єктом посилених ударів з боку Росії стане Одеська область. У грудні вона зазнала найсильнішого обстрілу за останні чотири роки (↗ New York Times, 25.12.2025), зокрема йдеться про повітряні атаки на порти Одеси, через які проходять 90 % сільськогосподарського експорту України (↗ WSJ, 31.12.2025). Крім того, ця область має обмежені можливості з виробництва електроенергії і залежить від зовнішніх поставок енергоносіїв, що робить її особливо вразливою.

► Рекомендації

Нові стратегічні можливості стримування Росії

Росія продовжує виробляти потужні системи протиповітряної оборони й терміново потребує їх задля відбиття українських атак на оборонну промисловість або на нафтовий сектор і забезпечення стабільної ситуації на фронті. У середньо- та довгостроковій перспективі ці системи також становитимуть загрозу для повітряних сил НАТО та конвенційного стримування в Європі.

Одне з досліджень британських і українських експертів говорить про те, що централізовані процеси виробництва в Росії мають серйозні слабкі місця. Їх можна використати, наприклад, для того, щоб завадити модернізації виробництва мікроелектроніки. Також переривання ланцюгів постачання значно вплинуло б на російське військове виробництво. Такі матеріали, як кераміка на основі оксиду берилію, є необхідними для виробництва радіолокаційної техніки й імпортуються з Казахстану. (↗ RUSI, 12.12.2025).

Ускладнення виробництва російських систем ППО

Росія також залежить від західних вимірювальних приладів і калібрувальних інструментів для контролю якості. Суворіший контроль за дотриманням санкцій і експортних обмежень, наприклад, щодо виробників верстатів (зокрема, верстатів із ЧПУ) може обмежити виробництво й ремонт російських систем ППО. Крім того, автори дослідження рекомендують використовувати вразливі місця в програмному забезпеченні, яке має вирішальне значення для конструювання, шляхом кіберінфільтрації, аби скомпрометувати російські системи ППО й ускладнити їхнє виробництво.

Оборонні підприємства в м. Тулі, що лежить усього за 350 км від українського кордону, належать до найбільш вразливих виробничих об'єктів російської оборонної промисловості (↗ RUSI, 12.12.2025). Тільки за 2025 рік зафіксовано п'ятнадцять спроб атак України на цей об'єкт, остання з яких відбулася 25.12.2025 р.

Зараз Росія витрачає більше ракет-перехоплювачів, ніж може виробляти. Подальше обмеження виробничих потужностей значно ускладнить реалізацію російської військової стратегії і планування майбутніх операцій.

Посилення воєнного тиску

Для ефективнішого обмеження російської повітряної війни проти України в 2026 році необхідно посилити атаки на стратегічні цілі всередині Росії, що мають ключове значення для підтримки її військового потенціалу.

Тому західні партнери повинні постачати Україні сучасніші системи озброєння для нанесення ударів великої дальності (deep precision strikes, DPS) (↗ див. Моніторинг XI). Тільки дієвий військовий тиск змусить Кремль змінити свої стратегічні плани й піти на серйозні переговори. Це не тільки сприятиме обороні України, але й підвищить безпеку Європи в цілому, що стане основною передумовою для забезпечення тривалого миру в Європі.

Суттєве посилення оборони України

Неможливо передбачити, коли закінчиться війна в Україні. З огляду на російську загрозу в Європі необхідно розробити нову загальну стратегію, що враховувала б, зокрема, і зменшення підтримки України та ЄС з боку США. Для запобігання подальшим війнам Україна повинна у 2026 році не тільки мати значно кращі оборонні можливості, а й бути здатною відчутно посилити тиск на Росію. Істотне посилення підтримки України є для Європи в довгостроковій перспективі менш витратним, ніж наслідки перемоги з боку РФ, особливо з огляду на очікувані в такому разі потоки біженців та на оборону Північної та Східної Європи (↗ NUPI 11.11.2025). Детальний аналіз цього питання буде представлений у наступному випуску моніторингу.

► Method

База даних проходить регулярну звірку зі щоденними звітами Інституту вивчення війни (ISW) у Вашингтоні (↗ ISW) Інформація про збиті цілі береться зі звітів Повітряних Сил ЗСУ (↗ КПСЗСУ), дані про ушкодження в регіонах походять від цивільних і військових адміністрацій і звіряються з додатковими джерелами OSINT, тож вважаються великою мірою правдоподібними.

Data sources for the database

Точна кількісна оцінка ушкоджень від повітряних ударів під час війни є проблематичною. Занадто точні дані можуть допомогти російському військовому керівництву в оцінці та плануванні нових атак. Тому висвітлення цієї інформації обмежене (↗ Expro, 2.1.2025)

Саме тому цей аналіз даних зосереджується на аналізі здійснених атак та їхній динаміці, а не на оцінці ушкоджень.

Завдяки даним, зібраним упродовж більше 40 місяців, а також аналізу більше ніж 75 300 атак можна виявити наявні тенденції.

Щомісячні показники кількості дронів є приблизними, оскільки в українській системі підрахунку та звітності були виявлені певні невідповідності. Відхилення від інших підрахунків методу OSINT становлять близько 10 % і менше, часто – менше 3 %.

Порівняння з оцінкою кількості ракет, проведеною Центром стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні за період понад два роки, показує відхилення лише в 1,6 % (↗ CSIS).

Щодо атак, які не піддаються чіткій кількісній оцінці, були використані найнижчі значення. Частота запусків при високій інтенсивності може бути вищою, ніж зазначено, через відсутність повідомлень. Вважається, що відхилення не перевищують 5 %.

► About the Monitor

The monthly newsletter „Ukraine Air War Monitor – Analyses for the Protection of Ukrainian Cities and Infrastructure“ provides analyses on ongoing Russian air strike campaigns, identifies emerging trends, and enables assessments of Russia’s evolving military strategy and capabilities.

The Ukraine Air War Monitor is tailored for political decision-makers, security and military policy experts, and journalists. Its primary objective is to provide data-driven recommendations on how Western partners can enhance Ukraine’s air defence against Russian attacks.

The analysis is based on a comprehensive and unique database tracking every Russian air strike on civilian targets in Ukraine since autumn 2022.

The monitor is published by „Kyiv Dialogue“ in collaboration with OSINT and data analyst Marcus Welsch and the Konrad Adenauer Foundation.

More information about the series and access to former volumes (in German) can be found on our website (↗ kyiv-dialogue.org).

About the author

Marcus Welsch is a freelance analyst, documentary filmmaker, and publicist.

Since 2014, he has specialized in OSINT journalism and data analysis, focusing on the Russian war against Ukraine, military and foreign policy issues, and the German public discourse.

In cooperation with Kyiv Dialogue, he has conducted research and panel discussions on Western sanctions policy since 2023.

Since 2015, he has been running the data and analysis platform ↗ Perspectus Analytics.

About Kyiv Dialogue

Kyiv Dialogue is an independent civil society platform dedicated to fostering dialogue between Ukraine and Germany.

Founded in 2005 as an international conference format addressing social and political issues, it has moved to support civil society initiatives aimed at strengthening local democracy in Ukraine since 2014.

Since Russia’s full-scale invasion in 2022, the focus has shifted to social resilience, cohesion, and security policy—including military support for Ukraine and Western sanctions policy.

Kyiv Dialogue is a program of the ↗ European Exchange gGmbH.