Об'єднуватись, комунікувати та зважати на нерівності: як будувати справедливе та комфортне місто

Хто і що має зробити, щоб українські міста стали соціально справедливими та комфортними для життя? Про це учасниці та учасники робочої на групи на 15-й річній конференції Київського Діалогу дискутували у форматі fishbowl. Цей формат забезпечує дуже високий рівень інтерактивності, залученості максимальної кількості учасники до обговорення. Як функціонує fishbowl, для яких дискусій він найкраще підходить та як самим організувати та фасилітувати робочу групу в такому форматі, ви можете дізнатись за посиланням https://uni.cf/37INPjm

Постійними експерт_ками нашого fishbowl стали Іріс Ґляйхман, архітекторка, експертка з міського планування з Дрездену, та Іван Вербицький, керівник аналітичного центру CEDOS в Києві. Завдяки формату fishbowl дискутувати на рівних з експерт_ками могли всі учасники робочої групи, які представляли на конференції міста з різних регіонів України та Німеччини.

До вашої уваги окремі тези, які були напрацьовані робочою групою:

ОБ’ЄДНУВАТИСЬ. Заради змін в своїх містах та громадах громадяни мають знаходити спільну мову і консолідувати зусилля не в останній момент, коли треба спільним фронтом виступити ПРОТИ, а ще на етапі планування, коли є сенс боротися ЗА спільне бачення розвитку.

ВИХОВУВАТИ. Звичку включатись в демократичні процеси, не залишатись байдужим до свого міста та громадського простору треба виховувати змалечку. Не останню роль в цьому мають відігравати хаби та молодіжні центри, які, до речі, представляли чимало учасників робочої групи. Саме там часто народжуються ініціативи з розвитку громадських просторів, особливо це стосується малих міст.

БУДУВАТИ КОМУНІКАЦІЮ. І в Україні, і в будь-якій іншій європейській країні взаємодія адміністрації міста та його мешканців є дуже важливим фактором для справедливого розвитку міста. Щоб дізнатися думку членів громади та знайти оптимальні рішення для міського простору можна організовувати робочі групи, проводити громадські консультації, інформувати населення телефоном (так, це непогано функціонує в Німеччині) тощо. Варто залучати до обговорення максимально широке коло різноманітних груп з різними інтересами та проблемами (і пішоходів, і велосипедистів та водіїв, і молодь, і людей похилого віку, людей з різними типами інвалідності та інші групи) за принципом «нічого для нас без нас».

ПРОЯВЛЯТИ ІНІЦІАТИВУ. Місто є спільним для всіх його мешканців, і всі несуть відповідальність за його розвиток. Не варто чекати поки ініціатива прийде від політиків. Водночас зміни в міському просторі і рішення міських рад щодо комунальної власності, що не беруть до уваги інтереси громади, можуть мати катастрофічні наслідки і для адміністрації, і для просторів, і для самої громади, як показує європейський досвід. Тому див. пункт про комунікацію!

ЗВАЖАТИ НА НЕРІВНОСТІ. В тому числі в доступі до ресурсів, якщо ми хочемо зробити місто справедливим. Інвестиції, про які зараз так багато говорить нова влада, мають враховувати суспільні інтереси та ставити в центрі уваги не прибуток, а довкілля та громаду. Водночас, як зазначила одна зі спікерок, наші громадяни самі можуть стати інвесторами в своїй громаді, отже не завжди є необхідним шукати інвестицій ззовні, а підприємців не варто розглядати як окрему рушійну силу, радше як частину громади.