News

 

Освітня подорож Німеччиною з Київським Діалогом

А ви вже чули новину, що Kyiv Dialogue разом з 10 учасниками здійснив навчальну поїздку до Німеччини? Саме так, наприкінці вересня ми, разом з 10 учасниками з 8 регіонів України (серед яких активісти, представники адміністрації та члени міських рад) разом відвідали Гьорліц та Дрезден, аби перейняти досвід локальних експертів.

Отже 22 вересня наша команда у повному складі прибула до найсхіднішого міста Німеччини, Ґьорліцу.

До міста, яке до 19 сторіччя вважалось одним з найбагатших у Німеччині (це пов'язано з фактом, що крізь нього проходив великий торговельний шлях). Ґьорліц оминули майже всі бомбардування Другої світової війни, тому наразі своїм автентичним духом та старовинною архітектурою у чудовому стані місто приваблює німців та туристів з усієї Європи.

Ґьорліц знаходиться на кордоні з Польщею, при цьому більша частина громади міста прихильна до політичної партії, що пропагує «закриті кордони». Це не заважає мешканцям міста регулярно їздити на закупи до Польщі.

У Ґьорліці довгий час функціонувало кафе «HotSpot» - місце зустрічі приїжджих людей та німців, які разом могли вільно обговорити проблеми еміграції, відвідати концерт локальних молодіжних гуртів та полегшити процес асиміляції для емігрантів.

"Місто на пробу" та Rabryka

Наступного дня, коли наша освітня подорож набирала обертів, ми познайомились з двома соціокультурними проєктами, враження від яких ще довго надихатимуть наших учасників.

Перша ініціатива - «Місто на пробу» від Міждисциплінарного центру екологічного перепланування міста. Його мета полягає у заохоченні активної молоді та сімей переїжджати до Ґьорліцу (адже за останні 30 років обсяг населення скоротився зі 70 до 50 тисяч людей, середній вік яких складає 46 років). У рамках проєкту "Місто на пробу" учасники мають змогу протягом місяця безкоштовно жити та повноцінно працювати у невеликому містечку - Ґьорліці. І, як результат, відчути на власному досвіді усі переваги життя у невеликій класичній європейській місцині. По завершенню 4 тижнів сім‘ї визначаються із бажанням переїхати та діляться досвідом свого перебування з дослідницьким інститутом. Все це у сукупності надає змогу місцевій владі отримати більш глибоке бачення потреб жителів міста, побудувати свою місцеву політику у відповідності до прагнень громадян та підвищити впізнаваність міста для потенційного залучення ініціативних громадян до Ґьорліцу.

Друга по черзі, але не по значенню, місцева ініціатива Ґьорліцу - Рабрика, або «Rote Fabrik» (червона фабрика), названа на честь брунатного кольору цеглин головної будівлі колишнього виробництва дріжджів. RABRYKA - молодіжний культурний центр, ідея якого виникла у головах трьох молодих неформалів ще у 2013 році, і крок за кроком набула підтримки величезної частини місцевої молоді.

На шляху створення спільного соціокультурного середовища молоді люди віком 15-18 років власними силами:

•   обладнали простір Коворкінгом, кухнею, баром, творчою майстернею по переробці деревини та студією звукозапису;
•   з
апочаткували традицію відкритих щотижневих зустрічей із вечерею, настільними іграми та можливістю реалізувати спільні творчі проєкти;
•   п
роводять регулярні воркшопи (зокрема майстер-клас зі стріт-арту від відомого німецького художника Сокара Уно);
•   п
обудували платформу для катання на сноуборді... влітку!
•   в
середині культурного простору запланували розташувати мідну спіраль, що ситуативно буде покращувати роботу слухових апаратів для людей з вадами слуху.

"Соціальне кафе" та зустріч з мером Ґьорліцу

А Ґьорліц не втомлювався відкривати перед нами свою глибину та різноманіття. На третій день подорожі Франческа Бюм  провела спонтанну та насичену зустріч для освітньої групи Київського Діалогу. Франці — соціальна працівниця німецького простору Ca-Tee-Drale e. V., що поєднує у собі соціальне кафе, відкриту веломайстерню та молодіжний центр. Cateedrale засновано неподалік неблагополучного району Ґьорліцу, і наразі це є місце, куди може звернутись будь-який громадянин Ґьорліцу, що потребує допомоги, хоче поспілкуватись чи просто випити чашку гарячої кави. 

Наші учасники також схвильовано очікували на зустріч із мером міста, Октавіаном Урсу.

Завдяки Октавіану Урсу ми мали можливість у вишуканому просторі міської ратуші дізнатись про пріоритетні задачі міської ради (як, наприклад, розбудова онлайн платформи для реєстрації та підтримки малих підприємств та стартапів; підвищення прозорості та зрозумілості громадського бюджету пересічними громадянами; залучення більшої кількості роботодавців для покращення економічної ситуації у місті тощо).

Після цього нас чекала презентація унікального досвіду розподілення коштів міського бюджету відповідно до кількості жителів 8 районів Ґьорліцу. Мешканці цих частин міста мають змогу подати на розгляд будь-який соціальний чи культурний проєкт, спрямований на покращення життя громади району. Обрані проєкти отримають фінансування на рік.

Серед найцікавіших реалізованих ініціатив громадяни міста:

•   придбали вантажні велосипеди, що можливо безкоштовно взяти в оренду будь-якому мешканцю міста;
•   
обладнали спеціальні місця для гри у настільний теніс;
•   
збудували вулики та спеціальні ферм для розведення корисних малих комах.

І це ще не все!

Під час вечірньої дискусії з представниками комунально-політичного об‘єднання ми обмінялись думками з приводу двох актуальні питань. Питання місцевих виборів в Ґьорліці 2019 р. - який досвід може бути корисним для України, та як сьогодні виглядає політичний ландшафт в Україні. Дякуємо представникам MOTOR Görlitz Майку Альтману, Андреасу Коллей та Джулії Брендт за тепле спілкування та цінні інсайти.

"Той, хто хоче брати активну участь і реально діяти у рамках міста - той є найкращим імунітетом проти популізму".

Дрезден - культурна столиця Європи?

Продовжуємо щоденник нашої подорожі, адже в четвер нас привітав Дрезден, «місто у табакерці», як називав його Достоєвський (через близьке розташування визначних пам‘яток одна до одної).

В цьому році Dresden 2025 планує подати заявку на конкурс, аби у 2025 році спробувати здобути титул «Європейської культурної столиці».

•   Головна мета конкурсу- представити усе багатство і різноманіття культур.
•   
Критеріями відбору на даному етапі, на відміну від поширеної стереотипної думки, НЕ є виключно краса і розвинений музейний ландшафт міста.
•   
Найважливішим фактором, що сприяє отриманню титулу - є повноцінна відповідь громадян Культурної столиці Європи на запитання: «Хто ми такі, і що ми хочемо змінити в своєму місті? Яку користь ми можемо принести Європі?»

Серед інших критеріїв відбору: відповідність проекту довгостроковій перспективі, цінність для всього європейського виміру, залученість активних громадян міста до проєкту, так само як і політична підтримка міста.

Німецьке місто, що здобуде звання Європейської культурної столиці отримає премію від Євросоюзу - півтора мільйона євро, і негласне лідерство в рейтингу найкращих міст для туризму.

Під час візиту до офісу фракції CDU Dresden (партія «Християнсько‐демократичний союз»), ми розмовляли з депутатом Саксонського парламенту Інго Флеммінгом, головою комісії з питань петицій та інтересів громадян, а також із керівником офісу Андреасом Рьонш.

Вдалося обговорити механізми утворення міської ради, її регламенту та особливості взаємодії між фракціями. Цікаво було віднайти багато паралелей з українськими політичними реаліями.

А вже наприкінці дня познайомились із соціальним простором - scheune Dresden, будівля якого існує вже 72 роки і пройшла шлях від комсомольського молодіжного простору до штабу культурної недержавної організації. Ця організація знайшла прихисток у Новому Дрездені і є частиною унікального культурного феномену.

У свій час студенти та митці оселилися в пустуючих будівлях, які ще у 80-х роках планували знести і натомість побудувати нові багатоповерхівки. Вони назвали цей район окремою республікою - Барвистою Республікою Нойштадт (BRN), обрали свого «короля» та власну валюту.

Цей феномен був виявом своєрідного культурного протесту панків, вільних митців та молодіжних субкультур, що сформувались на межі руйнації соціалістичних цінностей та приходу капіталізму.

Наразі робітники Scheune, так само як і представники музею BRN (який поєднує у собі кафе, міні-театр і простір для подій), намагаються позитивно впливати на соціально-культурну атмосферу «складного» району нового міста, проводячи безліч заходів, серед яких - тиха дискотека, відкриті уроки танго, вечори поетичного слему та концерти відомих німецьких гуртів. Ми були надзвичайно вдячні Уллі Вакер за можливість відчути дух вільного та творчого Дрездену!

"Міжнародний сад" та Дрезденська бібліотека, відкриті простори для всіх 

Завершальний день у Дрездені подарував нам на згадку усі різновиди погодних явищ та знайомство з людьми, щиро закоханими у свої проєкти. Наприклад, Крістіан Бeріш опікується Громадським садом у районі Йоганштадт міста Дрезден (Internationale Gärten Dresden). Довгий час у цьому районі були самі пустощі, а вже з 80-х років цей район почали заселяти мігранти. Тут проживає багато людей с Сирії, В’єтнаму, Китаю, Туреччини та інших країн, люди спілкуються 6-7 мовами. Загальне правило простору - гармонійне співіснування усіх мешканців. Сад складається зі 120 грядок, які жителі району ділять між собою протягом року та саджають та доглядають ті рослини, які бажають (від кущів троянд чи хризантем до помідорів чи китайських гарбузів). 1/3 громади складають жителі міста, 1/3 - мігранти, 1/3 - біженці. Це призводить до обміну досвіду між багатьма різними культурами та соціальними верствами.

Як каже Крістіан Беріш: «Наша політика - це садівництво. Ми ведемо політичні дискусії у нашому садочку, разом співаємо, проводимо кулінарні майстер-класи та влаштовуємо барбекю. Це унікальний простір, де зростають не лише овочі та квіти, а й толерантність та взаєморозуміння».

Екскурсія містом разом з Ренатою Гернер розширила наше бачення та дала відповідь на питання “Чому Дрезден означає так багато у європейському масштабі”.

Екскурсія Дрезденом продовжилась у відновленому палаці культури та центральній міській бібліотеці. Цю будівлю оздоблюють фрески у стилі соціалістичного модернізму, і вона є відкритою для відвідин з самого рання до вечора, багато учнів шкіл користується цією нагодою та роблять тут домашнє завдання. Із панорамних вікон бібліотеки відкривається вид на старий ринок Дрездену, а у центрі захована концертна зала, збудована у відповідності до останніх законів акустики. Тут панує безбар‘єрний принцип користування простором, що поєднує дитячу, музичну, публіцистичну бібліотеку, має місце для відпочинку, перегляду фільмів, навчання, роботи та, звісно, читання. Факт збереження палацу культури уособлює ідею «культури для всіх». 

Трохи втомлені, але щасливі, ми повернулись додому аби, усвідомивши весь здобутий досвід, започаткувати нові ініціативи та продовжувати розвивати соціокультурний ландшафт українських міст.

Go back