У Львові відбувся другий семінар модульної програми «Інструменти громадської участі»

14-15 червня у Львові команди з Борислава, Великих Мостів та Трускавця продовжили навчатись в межах теми «Інструменти громадської участі». Під час другого семінару долучилась команда з Червонограду.

Що зробили команди?

Протягом двох тижнів команди працювали над вивченням думки громад щодо обраних ними тем з інструментів громадської участі, щоб в подальшому краще спланувати свою роботу та розуміти потреби жителів міста. Також учасники взяли участь у флешмобі, який покликаний висвітлили діяльність міських рад та розпочали перемовини з керівництвом міських рад щодо призначення радника міського голови з числа громадських активістів (див. відео).

Для чого створювати спільноти?

Залучення громадян до прийняття рішень несе ризики на всіх етапах. Тому потрібно формувати спільноти, які наразі відсутні, аби сприяти ефективності залучення. Спершу варто провести дослідження чи опитування. Далі потрібно залучитися підтримкою новаторів, хто вже щось робить; опонентів, які багато критикують; знайти нових людей, які можуть додати драйву. На думку спікерки, Оксани Дащаківської, ключі до залучення дуже прості, а саме: неформальне спілкування, його ритмічність та постійна комунікація.

Бюджет участі: з чого почати?

Орест Файфурка вже кілька років замається бюджетом участі у Львові. Він розповів учасникам про досвід міста, які питання вирішує громадський бюджет, які принципи запровадження, його еволюція, характер проектів, хто може брати участь, які проекти можуть фінансуватися. Разом з учасниками обговорив доцільність введення квот для проектів, на які найбільше подаються; чи потрібно обмежувати кількість освітніх проектів, які потенційно мають більший ресурс для підтримки. Також він проаналізував вже наявні Положення бюджетів участі у містах учасниках навчання та надав рекомендації щодо їх покращення.

«Важливо щоб процес прийняття положення чи внесення змін, подачі документів та допуск до голосування був відкритий. До робочої групи потрібно залучати громадські організації, окремих активістів та депутатів. Це сприятиме покращенню якості прийнятих рішень та відкритості процесу. Також важливо ефективно спланувати інформаційну компанію, навчання по написанню проектів та складання кошторису щоб покращити рівень поданих проектів», - наголосив Орест.

Як формується громадська думка?

Соціологиня Мар'яна Малачівська продовжила  серію лекцій та воркшопів про важливість дослідження думки громади та її роль у визначенні подальшої роботи. Вона більше розповіла про вибірку та репрезентативність досліджень, розрахунки економічного ефекту, яке здійснює та чи інша галузь на розвиток міста. На реальних кейсах спікерка показала, як проводилось дослідження, що воно виявило та як впливало на подальший розвиток піднятих питань.

Також на прохання учасників соціологиня розповіла про передвиборчі рейтинги, як їх потрібно сприймати, що таке перетікання електорату і як його виміряти та побачити.

«Чому я так думаю?»

Соціологиня, викладачка з критичного мислення Інституту лідерства та управління  Українського католицького університету, Вікторія Бриндза, спілкувалась з учасниками семінару про те, що таке критичне мислення. Вона наголосила, що ми завжди повинні оцінювати, чому саме так ми думаємо, шукати першоджерела та аналізувати те, що читаємо. «Потрібно пам’ятати, що наша позиція не є об’єктивною істиною. Навіть більшість може помилятись. Треба дивитись на іншого не як на потенційну загрозу, а зрозуміти, що саме в цій позиції є. Не сперечатись з людиною, а сперечатись з позицією», - наголосила Вікторія.

Що таке фандрейзинг та навіщо нам спільнокошт?

Представниця проекту Київський Діалог, Христина Луців, говорила з  учасниками семінару про те, що потрібно залучати кошти не тільки з бюджету і грантів, а шукати підтримки в громаді. За її словами, якщо ми будуємо діалог між владою та громадою, громадою і бізнесом, то повинні реалізовувати спільні проекти, де кожен зможе докластись, але не витратить багато часу та ресурсів. В рамках тренінгу учасники дізнавались де громадам шукати кошти для фінансування чи дофінансування проектів; проаналізували важливість фандрейзингової стратегії для довготривалого залучення фінансування; визначили, які методи та інструменти слід застосовувати в співпраці з бізнесом, щоб побудувати стале партнерство. «Спільнокошт – це важливий засіб можливості залучення жителів міста до співтворення проекту», - наголосила Христина.

«Ми кожного дня ведемо переговори, але не завжди це усвідомлюємо».

Разом з координатором проекту у Львові Станіславом Безушком учасники вчились вести переговори, використовувати різні стратегії їх ведення та практикувались швидко домовлятись у складних ситуаціях. За словами Станіслава, коли йдете на переговори треба добре зрозуміти, що саме хочете ви, які у вас червоні лінії та цінності. Також потрібно вивчити вашого партнера та зрозуміти його бажання і потреби. «Найкраще будувати win-win відносини. В такому випадку розвиватись будуть обидві сторони. А це в громаді найголовніше. Не потрібно маніпулювати та намагатись використати когось. Це швидко стане явним і принесе вам більше шкоди ніж користі», - наголосив спікер.

Що далі?

5-6 липня на представників команд очікує поїздка на мережування в Черкаси. Де вони зможуть обмінятись досвідом із командами Чигирина, Канева, Сміли, Корсунь-Шевченківського та більше дізнатись про практики участі в Німеччині. 19-20 липня команди Львівщини зберуться на третій навчальний семінар. До цього часу учасники команд мають організувати і провести першу зустріч-обговорення в громаді щодо обраної ними теми та представити результати свого дослідження.

Станіслав Безушко, Христина Луців

 

 

Захід відбувся в рамках проекту "Об'єднана мережа міст у восьми регіонах України задля підтримки місцевих реформ", який реалізується Київським Діалогом за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

 

Go back

Партнери

Донор

Logo european-exchange.org