Відносини ЄС і України: старі і нові виклики на тлі COVID-19

Взір на ЄС? Київське графіті. Фото: Інга Пилипчук

У Європейському Союзі починають відкриватися кордони. А що чекає на Україну? Що буде з трудовими мігрантами, що повернулися під час пандемії? Наразі уряди ЄС намагаються домовитися про забезпечення транспорту для сезонних робітників. Як ще COVID-19 впиває на відносини між Україною та ЄС, аналізують наші колеги з аналітичного центру «Європа без бар’єрів».

Ірина Сушко, Павло Кравчук

 

Україна запровадила карантин з 12 березня приблизно одночасно з іншими державами Центральної та Східної Європи, за винятком Білорусі та Росії. На той час в країні був лише один офіційно зареєстрований хворий. Поетапно у країні було введено обов’язковий масковий режим, заборонено масові акції, закрито університети та школи, припинено міжміське пасажирське сполучення, закрито метрополітени, припинено регулярне, а згодом і нерегулярне авіасполучення, обмежено рух міського громадського транспорту, закрито «некритичні» бізнеси та послуги. 

В усій країні проголошено надзвичайну ситуацію (рівень готовності на один рівень нижчий за надзвичайний стан).

Також український уряд заборонив в’їзд іноземцям, які не мають дозволів на проживання (за винятком дипломатів, водіїв вантажівок, членів екіпажів тощо), поступово закрито понад 80% пасажирських пунктів пропуску на кордоні, і заборонено перетин кордону пішки. Станом на початок травня на кордоні протяжністю 5600 км залишилися працювати лише 18 автомобільних пунктів пропуску та 1 аеропорт.

Майже повне закриття кордонів призвело до рекордного за 29 років незалежності падіння пасажиропотоку через кордон, який опустився до 6-10 тисяч пропускних операцій на день (в’їзд+виїзд). Для порівняння, у 2019 році було проведено 102 млн пропускних операцій, або 275 тисяч на день. Майже до нуля впав раніше надзвичайно популярний малий прикордонний рух з сусідніми країнами ЄС (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія), а також перервалися традиційні цикли трудової міграції. В цілому після всіх цих заходів динаміка захворюваності в Україні - одна з найнижчих у Європі. Однак карантин супроводжується низкою економічних і соціальних викликів.

 

Трудова міграція

На фото: На польсько-українському кордоні. Березень 2020. Фото: PAP/D. Delmanowicz


У всіх країнах постраждали передусім туризм, авіація, транспорт і сфера послуг. Сумарні збитки туристичної та авіаційної галузі в світі оцінюють в 2,1 трильйона доларів. Найбільший аеропорт України Бориспіль, який єдиний серед цивільних летовищ лишився обмежено відкритим, зазнає 360 млн гривень (12,4 млн євро) збитків щомісяця.

Попри те, що всі карантинні заходи були спрямовані на максимальне збереження руху товарів, у квітні 2020 року обсяги зовнішньої торгівлі України впали на 16,4%, з них імпорт – на 26,47%, експорт – на 4,77% до квітня минулого року.

 

Крім того, для України, яка є країною походження емігрантів загалом і трудових мігрантів зокрема з кінця 19 сторіччя, карантин кардинально змінив ситуацію і в цій сфері. З одного боку, з огляду на обмеження руху, закриття сфери послуг у ЄС і загальну ситуацію непевності, у березні відбулося масове повернення трудових мігрантів з-за кордону, зокрема з країн ЄС.

 

У березні в Україну в’їхало на 300 тисяч більше громадян, ніж виїхало, що є нетиповою ситуацією для країни з від’ємним річним сальдо в’їзду-виїзду. Масове повернення в умовах закриття пунктів пропуску та заборони пасажирського транспорту спричинило тисячні скупчення на пунктах пропуску, розвиток тіньових транспортних схем і серйозну критику на адресу уряду.

 

З іншого боку, українські трудові мігранти опинилися замкненими в своїй країні, і ризикують поповнити лави безробітних. Це несе суттєві економічні та соціальні ризики, адже у 2019 році трудові мігранти надіслали в Україну близько 12 млрд доларів, або 7,7% від ВВП. 

 

Проте вже розвивається протилежний тренд. Як виявилося, сільське господарство членів ЄС і ЄЕЗ критично залежить від сезонних працівників-іммігрантів, частину яких постачає Україна. Так, у 2018-2019 роках українці посідали перше місце за кількістю сезонних працівників у Польщі та Фінляндії, а також складали значну частку у сезонному ринку праці Німеччині, Чехії, Австрії, інших країн. Через нагальну потребу роботодавці та уряди намагаються організувати централізоване перевезення сезонних працівників з України. У квітні перші чартери з працівниками вирушили до Фінляндії та Британії, а запити щодо перевезень надіслали також Данія, Норвегія і Австрія.

 

Відносини України та ЄС в час пандемії

На фото: Мрію» вантажать медустаткуванням. Фото @ChristianBruyen (твітер)

 

Пандемія COVID 19 внесла суттєві корективи у звичні взаємини ЄС, країн-членів і України. На фоні старих проблем з’являються нові, що вимагають від урядів країн та їх суспільств шукати нестандартних рішень та пристосовуватись до нової реальності. З одного боку, значна частка уваги і ресурсів тепер спрямована на внутрішні проблеми. З іншого, в той час, як більшість зусиль влади спрямовані на боротьбу з пандемією та збереження людських життів, стає дедалі важливішою співпраця країн на міжнародному рівні та партнерські зв’язки. 

 

Вищезгаданий випадок з трудовою міграцією, можливо, відкрив нову сторінку у міграційній співпраці України та ЄС, адже вперше цим питанням стали централізовано опікуватися уряди. Крім того, Україна і ЄС активно співпрацюють у питаннях протидії COVID-19. Українські вантажні літаки “Мрія” і “Руслан” виконують численні поставки медичних вантажів, група українських медиків допомагає боротися з епідемією в Італії, а Європейська Комісія 22 квітня запропонувала надати Україні 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги.

 

Триває і поточна співпраця у рамках Угоди про Асоціацію та Східного партнерства. В рамках консультацій, ініційованих ЄС минулого року, три країни Східного Партнерства - Україна, Грузія та Молдова, голосом представників громадянського суспільства, заявили про свої амбіції глибшої інтеграції з ЄС. Висхідною для гармонійного руху втрьох країни вбачають Угоду про асоціацію з ЄС та безвізові відносини з ЄС.     

 

Зафіксований у Конституції курс України на євроінтеграцію не змінився. Навпаки, за деякими напрямками відбувається пожвавлення, а взаємний інтерес у сфері трудової міграції та захисту кордонів набуває особливої актуальності.

 

Безперечно, наймасштабнішим і найвагомішим напрямком співпраці є Угода про Асоціацію та взаємовигідна гармонізація законодавства України з нормами ЄС. У зв’язку зі зміною обставин за 6 років після підписання Угоди, українська експертна спільнота, яка займає проактивну позицію, наголошує на потребі оновлення Угоди. 

 

Українські експерти бачать необхідність у створенні нового додатку у сфері «Юстиція, свобода та безпека», з визначенням пріоритетів співпраці правоохоронних органів та нових індикаторів реформ у боротьбі з корупцією. Очікують на оновлення також і додатки у сфері торгівлі та митниці. А здійснення моніторингу Угоди про асоціацію, на їх думку, мало би здійснюватись за допомогою методології Європейського Союзу Justice Scoreboard та EU Anti-Corruption Report.

 

Попри збільшення дистанції між країнами ЄС та обмеження руху осіб на в'їзд, поряд з'являються нові напрямки для тіснішої співпраці. Тісна комунікація прикордонних, міграційних та правоохоронних відомств країн ЄС та України має посилюватись, як на горизонтальному, так і на вертикальному рівнях заради пошуку найбільш вдалих та оперативних рішень. 

 

 

Прапори України та ЄС, Київ. Фото: Інга Пилипчук

Що далі?
Серед інших важливих пріоритетів відносин України та ЄС на 2020-й рік - рік пандемії - ми можемо назвати продовження співпраці у сфері управління кордонами та міграцією, обмін даними між митними та правоохоронними органами обох сторін, забезпечення належного функціонування безвізового режиму між Україною та ЄС, фізичне або віртуальне проведення саміту Україна-ЄС, підписання Угоди про Спільний авіаційний простір. У безпековому вимірі, попри пандемію, має зберігатися спільна позиція щодо порушень міжнародного права з боку РФ і продовження режиму санкцій.

Україна за підтримки ЄС впроваджує європейську модель інтегрованого управління кордонами. Одним з пріоритетів такої моделі є налагодження двосторонньої співпраці митних органів і органів охорони кордону суміжних країн. Зокрема, важливим завданням є спільний розвиток інфраструктури та підписання Угоди про спільний контроль на кордоні, які дозволять підвищити захищеність зовнішнього кордону з ЄС та швидкість і зручність пропускних операцій.

Успішне приєднання України до Системи спільного транзиту (NCTS) дозволить обмінюватися даними з митними органами ЄС, запровадити єдину електронну декларацію та уникнути шахрайства з документами, коли в різних країнах вказується різна вартість товару. Це спростить життя бізнесу та підвищить безпеку митного кордону України та ЄС. Україна вже ухвалила відповідні закони, і зараз ЄС фінансує адаптацію в Україні програмного забезпечення для роботи митниці з новою системою.

Громадяни України вважають можливість безвізового в’їзду до ЄС одним з найбільш відчутних для пересічної людини досягнень співпраці з ЄС. Експерти також наголошують на значущості безвізового режиму як важеля для просування суттєвих реформ у сфері верховенства права, юстиції та протидії корупції, безпеки документів. Зараз безвізовий режим функціонує у вкрай обмеженому варіанті. Спільним пріоритетом України та ЄС має стати забезпечення його належного функціонування з послабленням карантину.

Запланований на червень традиційний щорічний саміт Україна-ЄС, найімовірніше, буде перенесено на осінь. Це важливий майданчик для маніфестації спільних стратегічних віізій подальшого розвитку, і його проведення не повинно бути забуто за турботами боротьби з пандемією.

Парафована в 2013 році Угода про Спільний авіаційний простір, яка мала спростити, здешевити та убезпечити авіаперевезення між ЄС і Україною, так і не була підписана через конфлікт членів ЄС Іспанії та Британії навколо Гібралтару. Після Brexit всі перепони знято, і Угода має бути підписаною. Лібералізація ринку перевезень між Україною та ЄС може стати додатковим поштовхом для відновлення авіагалузі від зазнаних внаслідок епідемії збитків.

Наразі існує небезпека відходу на другий план питання російської агресії в Україні. Також РФ вже намагалася в ООН просунути скасування санкцій як гуманітарний захід. ЄС і Україна повинні зберегти спільний підхід і непорушність у питанні відновлення територіальної цілісності України та принципового невизнання збройної агресії у міжнародних відносинах.

 

Go back

Партнери

Донор

Logo european-exchange.org