News

 

Віртуальна реальна громада Донеччини

Чому в містах Донеччини запроваджують сервіси Smart City

— Якщо порівняти рівень розвитку громадянського суспільства на Донеччині та, скажімо, Львівщині — то це космічна різниця. У нас були певні організації раніше, наприклад товариства ветеранів. Але це було не про громадянське суспільство, — регіональна координаторка Київського Діалогу на Донеччині Ольга Алтуніна розповідає про суспільну активність жителів свого регіону. На її думку, чимало організацій тут, які мають представляти громади міст чи їхні частини, насправді не готові впливати на рішення влади та системно обстоювати інтереси своєї авдиторії.

З другого боку, це явище є виразником ширшої проблеми. Громади міст Донеччини загалом беруть украй пасивну участь у прийнятті рішень локальною владою. Нечастими є й ініціативи з економічного, інфраструктурного, культурного чи соціального розвитку населених пунктів, висловлені самими жителями (не кажучи вже про їх реалізацію). Звісно, така ситуація характерна для більшості міст України, якщо не йдеться про обласні центри. Але у донецькому регіоні вона особливо помітна.

Малі міста Донеччини за числом жителів часто є значно більшими, ніж пересічні районні центри та населені пункти обласного значення інших регіонів України. Адже у цій області найвища щільність населення у державі. Однак кількість жителів тут не конвертується в число послідовних і не залежних від влади активістів. Наприклад, за високих демографічних показників Донеччина 2017 року була п’ятою з кінця областю країни за кількістю керівних осередків громадських організацій.

Можна припустити, що така ситуація склалася через економічні чинники та характер розвитку населених пунктів регіону в минулому. Більшість міст Донеччини дістали свій адміністративний статус 50–100 років тому. Їхнє населення сформувалося за рахунок розвитку промислових підприємств та, як результат, міграційного притоку працівників до них. Пов’язуючи економічну активність винятково із конкретними заводами чи шахтами на довгі роки, люди повністю передали турботу про свій добробут і міську інфраструктуру владі. Склалися умови, за яких жителі не зацікавлені у громадському активізмі, а влада не бачить потреби консультуватися з ними, приймаючи рішення. Ситуація така й понині.

Донеччина. Cлов'янськ, вид з гори Карачун. Автор світлини: Evgeniy Shevtsov

Активізувати громаду

Протягом останніх років відносини між керівництвом і громадами міст регіону почали змінюватися. Унаслідок окупації Росією частини Донецької області диспозиція та баланс локальних політичних еліт частково змінився. Наприклад, на минулих місцевих виборах у 10 найнаселеніших містах і 10 найнаселеніших районах регіону депутатський склад рад змінився на понад 50%. Хоча до суттєвих змін у партійному балансі це не привело: на Донеччині збереглася монополія представників старих проросійських еліт на владу, які в минулому були частиною «Партії регіонів» чи співпрацювали з нею.

Водночас після початку війни на Донецьку область звернули увагу чимало міжнародних донорів і програм, зокрема ті, які займаються підтримкою громадянського суспільства. Міські ради та поодинокі активісти почали отримувати консультації та фінансування для стимулювання та втілення суспільних ініціатив. Незважаючи на популярність таких програм і значні стартові результати, вони радше приводили до локальних змін, не виходячи за рамки вузької авдиторії.

— Коли ми аналізували можливі напрямки роботи, то усвідомили: у нашій області все настільки погано, що можна вчитися десятиліттями. Бо населення загалом не готове до громадської участі. Із 2014 року, коли в регіоні з’явилося багато донорів, почалося інтенсивне навчання [способам громадської участі], куди приходили, умовно, десять активних громадян, але постійно одних і тих же. Потрібно було «витягати» нових, зокрема молодь, — пояснює Ольга Алтуніна.

Київський Діалог працює у Донецькій області з 2017 року. Через описані причини його програми в регіоні так чи інакше стосувалися активізації участі громадян у рішеннях міської влади, розповідає Ольга Алтуніна. Наприклад, раніше за допомогою цієї українсько-німецької програми у Добропіллі та Слов’янську запровадили конкурс проєктів громадян, що фінансує міська рада, — бюджет участі, який має великий рейтинг серед населення.

2019 року регіональні координатори вирішили сконцентруватися на інструментах Smart City («розумного міста») у містах Донеччини. Це онлайн-сервіси, за допомогою яких керівництво може оперативно публікувати дані про ситуацію у різних сферах життя міста, радитися із громадянами, а жителі — висловлювати запити до різних підрозділів влади та отримувати відповіді на них. Таким чином комунікація двох груп не потребує безпосереднього контакту. Ба більше, це дозволяє знизити рівень недовіри до органів місцевого самоврядування, тому що інструменти Smart City передбачає прозорість і відкриті дані.

Використання інструментів Smart City дозволяє економити час на пошук інформації і відслідковувати міські процеси повноцінно та оперативно. Їх запровадження та обслуговування не вимагає великих фінансових, людських або часових ресурсів. Але в містах із низьким рівнем суспільної ініціативності сервіси Smart City також можуть стати засобом активізації жителів до участі в прийнятті рішень владою. Адже використовуючи ці сервіси, містяни пересвідчуються у власній спроможності оцінювати ситуацію у своєму населеному пункті та висловлювати пропозиції органам місцевого самоврядування для її покращення. Крім того, за допомогою таких інструментів можна визначити проблеми міст, які найбільше турбують жителів.

Тому 2019 року Київський Діалог запропонував містам Донеччини навчальну програму із сервісів Smart City. До участі у ній запрошували активістів, депутатів, журналістів, працівників міських рад та підприємців Бахмута, Дружківки, Слов’янська і Торецька. Протягом шести тренінгів вони могли здобути знання про те, які проблеми в місті дозволяють вирішити інструменти Smart City, якими компетенціями та ресурсами необхідно володіти для їх запровадження, як комунікувати з громадою у цьому процесі та які технологічні рішення найкраще використати. Водночас учасники могли покращити свої навички написання проєктів, отримавши консультації від організаторів програми та подавшись на конкурс мініґрантів Київського Діалогу.

Команда з малих міст Донецької області. Навчальний тренінг Київського Діалогу, 2019

Smart-знання

Набір учасників на тренінги навчальної програми був відкритим. Але його проводили лише у чотирьох містах. Ольга Алтуніна каже, що головним критерієм вибору Бахмута, Дружківки, Слов’янська і Торецька слугували спроможність та зацікавленість влади у запровадженні сервісів електронної демократії та відкритих даних. Принаймні у цих містах їх декларували.

Наявність активістів і їхнє бажання працювати з такою темою також були важливими. Однак організатори насамперед прагнули, щоб у містах невдовзі були запроваджені конкретні інструменти Smart City. Ольга Алтуніна не відкидає можливості їх створення винятково за допомогою діяльності громадських активістів. Але цей шлях був би набагато довшим і важчим. На етапі ж розбудови спроможної громади та посилення локальної демократії ключові рішення і повноваження належать владі. І саме вона є головною дієвицею у створенні таких сервісів. Хоча в результаті команди кожного з міст складалися як із представників міської ради, так і з представників громадськості.

— Насамперед це була можливість налагодити кращу комунікацію між владою і жителями міста. Наша міська рада добре співпрацює з активістами. Але у стосунках із ширшим колом жителів часто виникають непорозуміння. Через якісь недомовленості у містян може скластися неправильна думка про діяльність ради. А електронні сервіси дозволяють їм контролювати ситуацію й отримувати від влади відповіді на свої запитання, — пояснює своє зацікавлення темою Smart City працівниця інвестиційного відділу Дружківської міської ради, учасниця тренінгів Євгенія Поліщук.

Навчальна програма Київського Діалогу на Донеччині поділялася на два модулі. Протягом перших тренінгів організатори намагалися дати щонайповніше пояснення того, що таке Smart City і які проблеми міст — від контролю витрат на освіту до впорядування МАФів — можна вирішити за допомогою цих сервісів. Для цього вони вдалися до розбору конкретного кейсу — історії Дрогобича.

Це місто одним із перших в Україні зробило ідею Smart City основним напрямком своєї стратегії розвитку. Також протягом кількох років поспіль воно є лідером Рейтингу прозорості міст Transparency International у країні. Тому на перших семінарах програми учасники спілкувалися із головою, керівниками відділу інформаційних технологій і пресслужби Дрогобицької міської ради. Вони описали весь процес запровадження екосистеми сервісів Smart City у місті: від ідеї через аналіз та інформаційні кампанії до реалізації десятків рішень у різних сферах міського життя.

Потім організатори програми та учасники, враховуючи досвід інших населених пунктів країни, разом склали перелік усіх можливих інструментів Smart City. Зрештою кожна команда обрала найбільш актуальні та реальні для запровадження у своєму місті сервіси. На їх реалізації вони концентрувалися у другій частині навчальної програми, отримуючи менторську підтримку від організаторів.

Також протягом цього етапу учасники познайомилися з доступними технологічними рішеннями у сфері електронної демократії та відкритих даних. Разом з організаторами вони обрали найоптимальніші як за власними потребами, так і за фінансовими можливостями платформи. Зрештою один із тренінгів був присвячений написанню якісних проєктних заявок для отримання ґрантів на купівлю та запровадження деяких із цих технологічних рішень. Його провели за допомогою спеціалістів «USAID». Ці знання учасники також використали, подавши заявки на конкурс мініґрантів Київського Діалогу.

Шлях до рішень

Кожне місто перед початком навчальної програми Київського Діалогу мало різний досвід і здобутки у сфері Smart City. Наприклад, у Бахмуті тоді вже запровадили чимало інструментів електронної демократії та відкритих даних. Зокрема, міська рада тут задекларувала готовність регулярно звітувати перед громадою про свою діяльність і публікувати дані про неї. Також у місті вже кілька років працювали електронні петиції та бюджет участі. Зрештою, із 2017 до 2019 року Бахмут піднявся із 61 на 7 місце Рейтингу прозорості міст України Transparency International.

Хоча у місті проблеми в комунікації між владою та громадою наявні й досі. Віктор Зіпір брав участь у навчальній програмі Київського Діалогу як керівник бахмутської громадської організації «Агенція сталого розвитку та інновацій». Він каже, що, незважаючи на запроваджені сервіси Smart City, у громади його міста все одно є небагато способів інформувати владу про актуальні проблеми та контролювати їх вирішення. Також їй бракує компетенцій, щоби надавати конструктивні пропозиції керівництву. Утім, тамтешній орган місцевого самоврядування таки не налагодив сталої співпраці з громадським сектором, часто навіть уникаючи контакту з ним.

Бахмутська міська рада була готова до вдосконалення своїх сервісів Smart City, підписавши відповідний меморандум про співпрацю з Київським Діалогом. Водночас у місті знайшлося чимало незалежних активістів, готових до співробітництва з владою для виконання такого завдання. Команда Бахмута, на чолі якої був Віктор Зіпір, подала заявку на конкурс мініґрантів Київського Діалогу. Цей проєкт мав назву «Відкрий своє е-врядування: Будь SMART!». Його ініціатори хотіли дослідити потреби жителів міста щодо сервісів електронної демократії та провести інформаційну кампанію для популяризації чинних інструментів Smart City, особливо бюджету участі. Таким чином вони планували розширити можливості комунікації керівництва та громади міста.

Але цей задум не було втілено. Організатори проєкту «Відкрий своє е-врядування: Будь SMART!» розпочали інформаційну кампанію: розповідали авдиторії у фейсбуці про електронні сервіси Бахмута, роздавали листівки. Вони також прагнули провести публічні зустрічі, обговорити із жителями можливості таких інструментів за участі представників влади міста. Але, за словами Віктора Зіпіра, її представники міської ради майже не долучилися до реалізації цього проєкту. Тому фактично його завдання неможливо було виконати. Команда повернула кошти мініґранту.

Свою заявку на конкурс подала і команда Дружківки. Жителі віддалених районів міста запропонували створити систему онлайн-відслідковування руху громадського транспорту, адже до їхніх домівок автобуси приїздили з великими перервами. Так народився проєкт «EasyWay: безпечний та комфортний автобусний рух у Дружківці». Його організатори планували встановити 20 GPS-трекерів на громадський транспорт міста. Їхня заявка потрапила до числа переможців, тож вони отримали мініґрант для втілення ідеї. Водночас міська влада також долучилася до цієї ініціативи та за кошти міського бюджету закупила ще 17 трекерів.

Керівниця громадської організації «Нова Дружківка» Світлана Агаджанян, яка була однією з організаторок проєкту, говорить, що ця ситуація засвідчила високий рівень співпраці між громадським сектором і Дружківською міською радою. Так само це підтвердило готовність локальної влади запроваджувати сервіси Smart City. Зокрема, за час навчальної програми Київського Діалогу у Дружківці почали роботу над бюджетом участі та сервісом скарг громадян про проблеми — «Відкрите місто». Також раніше тутешні навчальні заклади долучилися до системи публічного контролю за своїми витратами — Open School.

 

Інструменти електронної демократії в місті Бахмут

 

Торецьк лише розпочинає запровадження інструментів громадської участі та розвитку суспільних ініціатив. Це вкрай важливо для міста зараз, оскільки в ньому тимчасово відсутній представницький орган влади. Лінія зіткнення проходить недалеко від міста, тому ним керує держава — військово-цивільна адміністрація (хоча більша частина персоналу складається з місцевих жителів). Начальниця відділу внутрішньої політики цієї установи Інна Сорокіна говорить, що останніми роками керівництво міста намагається радитися з громадою, приймаючи рішення, щоби за відсутності депутатів не втрачати відчуття думки жителів.

Але для системної реалізації цього прагнення потрібні сталі інструменти. Тому торецькі управлінці та активісти зацікавилися навчальною програмою Київського Діалогу. Незадовго до її початку в місті проводили перші консультації з громадою, організовуючи публічні обговорення з різних питань. Відтак вирішили запровадити електронні петиції, на які був запит від місцевих жителів. Цей інструмент запрацював наприкінці минулого року, хоча поки жодної петиції до Торецької військово-цивільної адміністрації не подали.

— Ми розуміли, що не всі жителі можуть приїхати на обговорення. Багато хто живе у віддалених районах. І скоро тут буде ОТГ, треба буде радитися з усіма населеними пунктами. У цьому сенсі електронні консультації дієвіші. Зараз відчувається, що нам бракувало цього інструменту під час декомунізації, коли необхідно було багато питань обговорювати, — резюмує Інна Сорокіна. Тепер у Торецьку планують запровадити сервіс «Відкрите місто» та долучитися до Open School.

Якщо рахувати кількість запроваджених сервісів електронної демократії та відкритих даних, то Слов’янськ виявиться одним з найбільш діджиталізованих міст Донецької області. До початку навчальної програми 2019 року серед інших інструментів тут запрацювали громадський бюджет та електронні петиції, а слов’янські навчальні заклади стали частиною платформи Open School. Ці сервіси запровадили зокрема за підтримки Київського Діалогу.

Однак, як стверджує начальник відділу інформаційних технологій Слов’янської міської ради В’ячеслав Самохвалов, значна кількість запроваджених електронних інструментів не означає, що місто досягнуло свого максимуму в діджиталізації. Тому його команда протягом навчання концентрувалася на вдосконаленні чинної системи інструментів електронної демократії, комунікації з жителями та відкритих даних. Наприклад, протягом 2019 року тут запровадили електронні консультації з громадськістю, зокрема за допомоги Київського Діалогу. Спеціалісти Слов’янської міської ради також почали створення «Відкритого міста». Водночас вони довели кількість публічних наборів даних майже до 70, що охопили більшість сфер міського господарства. Тепер працівники ради та комунальних установ навчаються тому, як користуватися цими масивами інформації та як їх правильно наповнювати.

Інна Сорокіна, учасниця навчальної програми Київського Діалогу 2019, м.Торецьк

Наступний крок

Ще одним результатом навчальної програми Київського Діалогу на Донеччині стало прийняття в усіх чотирьох містах програм розвитку інфраструктури Smart City на найближчі три роки. Ольга Алтуніна каже, що таким чином міські ради беруть на себе зобов’язання не відмовлятися від створення подальших сервісів електронної демократії, комунікації з жителями та відкритих даних. Отже, ціла екосистема розумних міст має непогані перспективи.

Водночас, за словами координаторки Київського Діалогу, навчальна програма 2019 року мала значення для цілої Донецької області. Ольга Алтуніна мріє, щоби її жителі почувалися комфортно в будь-якому місті регіону. Для цього, зокрема, у пригоді стануть уніфіковані електронні сервіси: адміністративні, транспортні, топографічні тощо. Тому, з одного боку, під час навчальної програми важливо було продемонструвати іншим містам Донеччини переваги інструментів Smart City. З другого — необхідно було зробити крок до створення єдиного електронного сервісу для різних населених пунктів.

З такими прагненнями на «Хакатон розвитку місцевих громад» від ПРООН восени 2019 року поїхала збірна команда учасників навчальної програми Київського Діалогу від Донеччини. Вони презентували ідею єдиного для різних міст регіону додатку Smart City. Це мала бути платформа, через яку міська влада інформувала жителів про важливі події та зміни, наприклад про відключення води. Ба більше, у цьому застосунку була б зібрана інформація про всі електронні сервіси та набори відкритих даних, доступних у конкретному місті. Користувач міг би в один клік перейти до необхідного йому інструмента.

Ця ініціатива здобула підтримку донорів. Тож команда Донецької області отримала ґрант на розробку додатку Smart City для Бахмута, Дружківки, Слов’янська і Торецька. Пізніше через нестабільність комунікації між владою та громадою Бахмут у цьому переліку замінили на Вугледар. Водночас ініціатори створення такого додатку презентували свою ідею Міністерству цифрової трансформації України. Там її схвалили і надали фірмовий дизайн і шрифти для оформлення інтерфейсу. Застосунок запрацював у травні 2020 року.

Програма Київського Діалогу на Донеччині на 2020 рік також стосується сервісів Smart City. Склад її учасників майже не змінився: Вугледар, Дружківка, Слов’янськ і Торецьк. Але тепер її організатори концентруються на навчанні службовців міських рад та активістів проводити інформаційні кампанії про електронні сервіси для залучення щонайширшої авдиторії. Акумуляція реальних громад за допомогою віртуальних інструментів триває.

Go back