Влада і громадськість мають стати партнерами

4-5 жовтня у Львові відбулось мережування на тему «Партисипація: як вона є» для команд малих міст із Черкаської та Львівської областей. 

Активісти, молодь, представники влади та бізнесу з Чигирина, Канева, Сміли, Корсуня та Борислава, Трускавця, Великих Мостів і Червонограда працювали над алгоритмом взаємодії різних зацікавлених сторін у вирішенні важливих для громади питань.

«Ми проводимо мережування для того, щоб учасники могли поділитись своїм досвідом роботи і взаємодії з іншим зацікавленими сторонами в місті. Немає значення він позитивний чи негативний. Ми прагнемо навчити один одного не повторювати помилок інших та використовувати успішні кейси колег», - наголосила Христина Луців, представниця проєкту у Львові.

На початку мережування учасники визначились із рівнем залучення громадськості до управління містом у своїх громадах та утворили чотири міжрегіональні робочі групи. Протягом двох насичених днів ці групи працювали над створенням алгоритму впровадження, залучення, популяризації Бюджету участі та Електронних петицій. Для того, щоб краще зрозуміти процеси залучення громади, активістів та влади в різні проблеми міста, учасники вивчали досвід Львова у залученні молоді, впровадженні Бюджету участі та петицій.

Олег Малець, директор комунальної установи МолодвіжЦентр.Львів, розповів про важливість залучення молоді до всіх процесів, які відбуваються в місті, проведення великих івентів для їх мобілізації та створення точок тяжіння, які дозволяють спільно напрацьовувати новий порядок денний.

Юлія Бойко, заступниця начальника відділу громадського партнерства, розповіла як розвивався Бюджет участі в місті, наголосила на тому, що для його ефективного функціонування потрібно постійно залучати до обговорення активістів та авторів проєктів. За її словами не потрібно створювати штучних перепон для людей. Саме тому для петицій у майже мільйонному місті є поріг тільки 500 підписів. Як спільно реалізовувати екологічні ініціативи – розповідав директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Руслан Гречаник. За його словами ми не повинні «гасити пожежі» у своїх громадах. Замість цього необхідно спільно готувати проєкти для вирішення екологічних проблем, а не наслідків. «Є кошти передбачені в бюджетах, є грантові програми. Проте часто люди просять гроші на дослідження чи м’які короткі проєкти замість того, щоб підготувати програму з чіткими кроками вирішення проблем на 3-5 років», - наголосив спікер.

Керівниця Західноукраїнського представництва МФ «Відродження» спілкувалась з учасникам на тему «Межі (без) відповідальності». Говорили про те, яку роль в суспільстві відіграють різні формальні і неформальні групи, чи можуть активісти впливати на прийняття рішень міською радою та діяльність політичних партій.

Під час розмови/дискусії «Еко-ініціативи знизу вверх» Олег Котис (Ініціатива «Чисте місто») та Діана Попфалуші (проєктна менеджерка та комунікаторка ГО «Нуль відходів Львів») розповіли про те, як виникли їх ініціативи та організації, свій довід співпраці з органами влади та чи реально одній людині ініціювати зміни в місті.

Ранок другого дня розпочався з розмови із заступником міського голови Львова з питань розвитку Андрієм Москаленком. Говорили про роль здорової критики, залучення активістів до роботи міської ради та важливість формування гнучкої структури управління в сучасному місті для того щоб швидше реагувати на зміни та виклики, що постійно виникають.

Леся Соляк, учасниця навчальної поїздки від Київського Діалогу до Німеччини з Трускавця, поділилась своїми враженнями та розповіла про досвід, який можна використати в розвитку українських міст.

Презентацію «Громадська ініціатива нового Закону про прозорість для Берліну» провела Імке Ірмер, громадська активістка НУО «Більше Демократії» («Mehr Demokratie!»). Вона розповіла в чому полягає партисипація в Берліні, яким чином використовують інструмент петиції (зібрати фізично більше 20 тис. підписів). Найбільшими прикладами, що були ухвалені завдяки петиціям, є перетворення колишнього аеродрому Дембульгу у великий парк, замість пропонованого торгового центру. За її словами в Німеччині є загальнонаціональний закон про прозорість, але його не достатньо, вважають активісти Берліну, оскільки в ньому не визначений терміни подачі інформації і як правило більшість є платною. Причинами активізації людей є те, що багато шкіл в поганому стані і місто не дає інформацію про їхній стан, відсутність даних про забудовників та житловий фонд та проблеми з пошуком житла для мешканців Берліну і орендна плата як правило дуже дорога. Мета ініціативи – уникнути корупції та лобізму, утвердити довіру та змінити правила.

Заходи, які проводить ініціативна група:
1. Готує проєкт закону.
2. Збирають підписи на підтримку face to face (онлайн підписи не є чинними)
3. Раз на тиждень проводять зустрічі з волонтерами
4. Проводять робочі групи по мобілізації та комунікації
5. Готують роздаткові та рекламні матеріали

Методику громадських слухань обговорили із Дмитром Якимцем, тренером у ЯБКО - майстерні втілення змін. Говорили про те коли і чому треба проводити громадські слухання, чи потрібно міським радам свій порядок проведення, хто може ініціювати проведення та яким має бути алгоритм дій ініціаторів.

До кінця року команди будуть працювати у своїх містах та зустрічатись під час навчальних семінарів, які організовує проєкт у Львові та Черкасах.

Станіслав Безушко, Христина Луців

Проєкт «Об'єднана мережа міст у восьми регіонах України задля підтримки місцевих реформ» реалізується Київським Діалогом за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.