News

 

Власний спільний простір

Як жителів Харківщини долучають до трансформації своїх міст

— У нашому місті майже нічого немає — дев’ятиповерхівки і бур’яни; розвивати й розвивати. У центрі є велика площа, яку можна облаштовувати. Як архітекторка, я знала, як це потрібно проєктувати. Але раніше погано розуміла, як співпрацювати із громадськістю у цьому процесі; сяду, сама намалюю, не питаючи нікого, — розповідає Людмила Федорченко з Первомайського.

Нині вона керує громадською організацією «Моушн+». Раніше Людмила працювала у відділі культури та туризму Первомайської міської ради, а тепер реалізує з ним спільні ініціативи як активістка. Розповідаючи про свої проєкти у місті, архітекторка час від часу переривається на привітання зі знайомими. Інтерв’ю заскочило Людмилу на центральному майдані міста. Вона прийшла до його паркової частини попрацювати. Активістка разом з колегами саме завершує створення «Майданчика паркових інсталяцій». У її доробку вже кілька реалізованих і декілька активних проєктів переосмислення публічних просторів міста.

«Майданчик паркових інсталяцій» — один із проєктів-переможців минулорічного громадського бюджету Первомайського. Це серія малих скульптурних композицій, що розповідає жителям міста про його минуле. Вона розташована на великій галявині у тій частині центрального майдану, де люди раніше мало гуляли. Тепер у них є привід прийти сюди, дізнатися нове про Первомайський, поспілкуватися, сфотографуватися та відпочити.

У малих містах Харківщини обмаль подібних просторів. Особливо у відносно молодих, як Первомайський, що налічує 160 років від заснування. Їх активно розбудовували протягом останніх століття чи пів століття. Найчастіше цей процес відбувався хаотично. Він насамперед підпорядковувався інтересам місцевих підприємств без урахування потреб громад, чисельність яких стрімко зростала.

Це породило щонайменше дві проблеми. З одного боку, у таких містах чимало споруд чи просторів, що номінально є публічними, але насправді малопридатні, щоби жителі постійно та всебічно з ними взаємодіяли. Це стосується величезних майданів, на яких ніхто не затримується, і парків, єдина опція відпочинку яких — посидіти на лавці. Також вулиць, добре облаштованих для автомобілів, але мало пристосованих для прогулянок пішоходів та поїздках на велосипедах. З другого боку, за таких умов у жителів міст склалося уявлення, що вони апріорі не беруть участі в плануванні та облаштуванні цих просторів.

 

Розширити авдиторію та можливості

Через такі обставини у багатьох малих населених пунктах життя людей протікає у двох місцях — їхньому домі та роботі. Третім місцям — спільним для всіх жителів об’єктам — відведено крихту часу. Адже вони не задовольняють потреби громадян у взаємодії одне з одним і містом як простором єднання, не надають варіантів дозвілля.

Останнім часом у регіонах України з’являються чимало ініціатив, які прагнуть виправити цю проблему. Вони використовують сучасні урбаністичні підходи, шукають паралелі з успішними рішеннями у містах світу та створюють якісно нові публічні простори. Координатор Київського Діалогу на Харківщині Сергій Гульчук розповідає, що в його області за останні роки реалізували кілька подібних ініціатив. Однією з найпомітніших став проєкт GIZ зі створення молодіжних хабів у дев’яти районних центрах регіону. Ці заклади не лише акумулюють громадський потенціал жителів 14–25 років — у малих містах вони стали ледь не першими просторами, формат заходів у яких могла визначати сама молодь. Ці ж хаби запропонували альтернативний вид дозвілля — інтелектуальний і суспільно відповідальний.

Водночас створення цих установ сформувало невеличкі команди чи бодай визначило декількох активних громадян і працівників міських рад, які були спроможні реалізовувати локальні розвиткові проєкти в соціально-гуманітарній сфері. Більшість із них брала участь у програмах Київського Діалогу в 2017–2018 роках. Так попередні ініціативи у Харківській області визначили нові.

— Створити хаб — це дуже добре. Але його потрібно наповнювати сенсами та подіями. Щоби він запрацював ефективно, виконував ті функції з розвитку громади, для яких його створено. Тому ми вирішили базуватися на темі третіх місць. Відібрали кілька громад, у яких були хаби, і допомагали їм змінювати простори чи розширювати їх, — Сергій Гульчук розповідає, як сформувалася ідея навчальної програми Київського Діалогу на Харківщині 2019 року.

Активістам, депутатам, працівникам міських рад і підприємцям Балаклії, Борової, Краснограда, Нової Водолаги, Первомайського та Чугуєва запропонували тренінги з розвитку чи створення функціональних третіх місць. Організатори навчальної програми прагнули, щоби успішний досвід цих людей переріс у формування публічних просторів просто неба, де могли б взаємодіяти представники усіх локальних авдиторій.

Повноцінні й достатні для реалізації міських просторів команди сформували представники Краснограда, Нової Водолаги, Первомайського та Чугуєва. Їх склали керівники молодіжних хабів, працівники міських рад, активісти, рідше — депутати. Від Балаклії та Борової на навчання подалося по двоє активістів. Але організатори програми також включили їх до списку учасників, щоби вони здобули досвід в урбаністиці, проєктному менеджменті й комунікаціях та в майбутньому знайшли однодумців для реалізації ініціатив.

— Для участі треба брати не лише сильні команди, які гарантують результат. Також потрібно залучати менші команди й міста, у яких не так багато можливостей утілити ідеї. Треба їх підтягувати. Коли є кілька ініціативних людей, хай навіть без команди, то є сенс пояснити їхні ідеї міській владі. А вона може зрештою підтримати активістів. Важливо зберігати контакт, — пояснює Сергій Гульчук.

Навчання включало два компоненти. Перший концентрувався на теоретичних засадах творення дієвих публічних просторів, що передбачало не лише урбаністику, але й впровадження проєктного підходу до діяльності та творення ефективних команд. У другому  команди застосовували здобуті знання на практиці, намагаючись створити нові, а також покращити й розвинути наявні треті місця. Також вони могли податися на конкурс мініґрантів Київського Діалогу, щоб отримати фінансову підтримку своїх ідей.

 


Сергій Гульчук — координатор Київського Діалогу на Харківщині

Утілити знання

Кожен тренінг навчальної програми Київського Діалогу підпорядковувався практичній меті. Організатори та учасники розраховували, що зусиллями відібраних команд у містах Харківщини з’являться нові публічні простори чи принаймні передумови для їх створення. Тому кожну тему навчання було присвячено окремому етапові втілення такого проєкту. Відповідно, для кожного тренінгу команди могли ротувати кілька учасників, зокрема тих, які спеціалізуються на певній сфері.

Вступний тренінг було присвячено основам урбаністики. За його допомоги організатори та тренери намагалися пояснити, що таке сучасний міський простір і як його створювати, зверталися до різних міжнародних практик. Адже більшість учасників ніколи не навчалися принципам планування та розвитку інфраструктури міст і не займалися цим. До того ж населені пункти, які вони представляють, часто розбудовували непослідовно й без урахування потреб громад.

— Під час семінару учасники озвучували експертам свої ідеї щодо просторів, і усі разом їх обговорювали. Після цього команди зрозуміли, що частина їхніх задумів була неконструктивною і що вони витратили б чимало часу й ресурсів на їхню реалізацію, але не отримали бажаного результату. Часто ідеї, які вони хотіли втілити, були сформовані всередині їхньої маленької групи і здавалася їм класними. Тренінги ж показали, що міський простір призначено для всієї громади, тому необхідно дізнатися в людей, чи він їм потрібен та у якому форматі, — каже Сергій Гульчук.

Тому окремий тренінг навчальної програми Київського Діалогу було присвячено методам дослідження громадської думки. Учасникам розповідали, як зробити репрезентативне опитування та спільне із жителями планування території. Також їм пояснили, як можна аналізувати на перший погляд непоказову інформацію для визначення потреб містян: їхні звички у користуванні просторами, спосіб трактування тих чи інших місць, написи на парканах.

— Наприклад, якщо ми розглядаємо трансформацію скверу, то нам треба вийти до нього, поставити ватман і намалювати карту разом з людьми, які його відвідують. Це можуть бути пенсіонери, батьки та діти. Тоді ми візуально уявляємо простір, яким його хочуть бачити жителі. Це мені найбільше запам’яталося з тренінгів. І невдовзі ми переконалися, що цей спосіб працює, — говорить керівник молодіжного хабу «City» у Чугуєві Іван Чубукін.

Завдяки здобутим знанням його команда змогла визначити основні потреби людей, які гуляли в одному з міських скверів, та спланувати його трансформацію. Перші зміни не забарилися. Активісти передали результати дослідження до міської ради. Там побачили, що люди боялися гуляти сквером у темний час. Із міського бюджету виділили кошти на ремонт освітлення.

Під час іншого заняття учасники сконцентрувалися на принципах успішного проєктного менеджменту та пошуку ресурсів. Вони написали пробні заявки для громадського бюджету чи для донорів на отримання фінансування. І організатори навчальної програми Київського Діалогу провели crash-тести цих проєктних ідей. Вони запросили представників різних фондів, які надають ґрантову підтримку, щоби ті оцінили якість роботи учасників і вказали на недоліки. Сергій Гульчук каже, що це унікальний формат навчання. Адже зазвичай донори докладно не пояснюють, чому не прийняли ту чи іншу проєктну заявку.

Інші тренінги було присвячено ефективній комунікації з громадою у процесі створення публічного простору. Учасники вчилися презентувати результати своєї роботи жителям і проводити акції для залучення нових авдиторій до посталих чи оновлених третіх місць.

 

Нові простори та нові ідеї

Протягом усіх тренінгів навчальної програми Київського Діалогу на Харківщині учасники напрацьовували ідеї з розвитку публічних просторів у своїх містах. Організатори ж надавали їм менторську підтримку у втіленні. Команди Краснограда, Нової Водолаги, Первомайського та Чугуєва взялися за реалізацію своїх проєктів. Більшість впоралася успішно, хоча й були такі, що не досягли конкретних результатів. Так у Новій Водолазі учасникам забракло мотивації для реалізації своїх ініціатив.

Команду Первомайського складали молодь, депутат міської ради, головний архітектор міста та громадські активісти, зокрема Людмила Федорченко. Простір, який вони запланували створити у рамках навчальної програми Київського Діалогу, був пов’язаний із молодіжним хабом «Комора». Біля його будівлі часто збиралася місцева молодь, оскільки туди сягав wi-fi із приміщення. Але для них не було облаштованого майданчика чи місць для сидіння. А в теплий сезон керівники та користувачі молодіжного хабу воліли проводити заходи просто неба. Адже це комфортно й дозволяє залучати якомога більше людей.

Тож представники «Комори» спільно з громадською організацією «Моушн+» розробили концепцію відкритого простору для молоді біля молодіжного хабу. Його планували облаштувати місцями для сидіння, велопарковкою, забезпечити якісним інтернетом, відеоспостереженням для захисту від хуліганів і всім необхідним для проведення культурних та освітніх подій. Цей проєкт команда Первомайського подала на конкурс мініґрантів Київського Діалогу та виграла фінансування. Так з’явився відкритий простір «Event-ZONE [Alt]ернатива».

— Також ми власноруч створили сцену. А на іншому проєкті виграли кошти для закупівлі обладнання для музичних і театральних заходів. Тепер все це виносимо в теплий час, молодь (і не лише молодь) приходить послухати й поспілкуватися. Таким чином ми звертаємо на себе увагу та розповідаємо, чим займаємося. І коли подій нема, жителі міста просто можуть прийти сюди посидіти, використовуючи wi-fi, — пояснює керівник молодіжного хабу «Комора» Олексій Шаповалов.

 

Робота зі створення «Event-ZONE [Alt]ернатива»

 

Команда Краснограда від самого початку навчальної програми розуміла, який проєкт хоче реалізувати. Проте не володіла достатніми знаннями. У місті є чотири вищих навчальних заклади, але не було відкритого облаштованого міського простору, де могла б збиратися молодь. Орендувати приміщення для них було незручно, а збираючись деінде, молоді люди могли заважати іншим жителям. Тож для них красноградська команда вирішила облаштувати публічний простір просто неба.

Ця ідея стала основою для заявки на конкурс мініґрантів Київського Діалогу в 2019 році. Вона потрапила до числа переможців. Відтак у центральному парку Краснограда поряд із молодіжним хабом «RedHub» з’явився громадський простір «RedPark». Це мобільний літній майданчик, який обладнали освітленням та підвели комунікації. Також на кошти ґранту для нього закупили палети, з яких можна зібрати сцену та місця для глядачів. Цей простір відкритий не лише для молоді — на кілька подій, що вже проводили там, приходили й люди іншого віку.

Учасники із Чугуєва вирішили присвятити проєкт не створенню публічного простору, а посиленню спроможності жителів свого міста реалізовувати ініціативи щодо третіх місць. Кілька років тому міська рада однією з перших у Харківській області запровадила громадський бюджет. Іван Чубукін каже, що попервах якість заявок, які містяни подавали на конкурс, здебільшого була низька. Пройшовши кілька навчань із проєктного менеджменту, він зрозумів, що жителям Чугуєва необхідна менторська підтримка у реалізації суспільних ініціатив. Тому команда його міста під час навчальної програми Київського Діалогу працювала над ідеєю «Школи громадського бюджету». Її вона подала на конкурс мініґрантів і виграла фінансування.

— У більшості людей, які хочуть щось змінити в місті, немає досвіду подання заявок та реалізації проєктів. Ми розуміли, що треба більше говорити про те, як це робити, проводити інформаційну кампанію. Після першого громадського бюджету міська рада передбачила кошти на неї. Але їх використовували неефективно: просто друкували афіші про конкурс проєктів і десь розвішували. Але люди могли їх просто не бачити чи не розуміти, що таке громадський бюджет, для чого він треба, як у ньому брати участь і як голосувати. За кошти від Київського Діалогу ми змогли продемонструвати, як можна проводити інформаційну кампанію ефективніше, — розповідає Іван Чубукін.

«Школа громадського бюджету» стала доповненням до традиційної інформаційної кампанії. Це серія тренінгів для охочих подати проєкти містян. Їх поділили на групи, і кожна розробляла власну заявку, а організатори консультували учасників. Коли ті подали ідеї на конкурс, то розпочали розмову з містянами на вулицях, пояснюючи їм суть громадського бюджету та агітуючи проголосувати за свої ініціативи. Дві групи з шести, що пройшли таке навчання, увійшли до числа переможців. Вони пропонували створити сміттєвий майданчик на одній з вулиць міста та дитячий спортивний комплекс. Іван Чубукін каже, що цьогоріч міська рада розглядає можливість проведення нової «Школи громадського бюджету».

 

Від прикладу до спільних справ

Результатом навчальної програми Київського Діалогу 2019 року стало не лише те, що в кількох містах Харківщини з’явилися нові громадські простори. Сергій Гульчук стверджує, що під час їх створення у малих населених пунктах зміцнилися групи громадян, готових реалізувати різні суспільні ініціативи. Їхнє осердя сформувалося після відкриття молодіжних хабів. Під час програми Київського Діалогу вони отримали нові навички та відпрацювали механізми співпраці одне з одним та з жителями міст. Також реалізовані ними проєкти, каже Гульчук, стали точкою опори для донорів. Вони бачитимуть цей досвід, коли вирішуватимуть, чи надавати допомогу містам у майбутньому.

Важливо, що ці групи включають не лише громадських активістів, які концентруються на одній темі, наприклад на реалізації молодіжних проєктів чи створенні третіх місць. Це і працівники міських рад, і депутати, і підприємці, і просто жителі. Усіх їх об’єднує прагнення всебічно розвивати малі міста, виходити за рамки своєї спеціалізації та комплексно вирішувати проблеми.

Команда Краснограда, наприклад, пережила справжній стрес. Після початку програми їхній лідер поїхав з міста. Тож решта учасників, більшість із яких молоді, мали реалізувати проєкт самостійно, хоча ніколи не виконували таких задач. Та вони впоралися й налагодили співпрацю з міською радою.

Учасники з Первомайського мали альтернативну ідею для свого публічного простору. Вони планували запрошувати до нього посадовців з міської ради на неформальне спілкування із жителями міста. Команда відмовилася від цієї ідеї в рамках навчальної програми Київського Діалогу. Але зі створенням «Event-ZONE [Alt]ернатива» з’явилося поле для її втілення. Таким чином учасники пересвідчилися, що реалізація однієї ініціативи тягне за собою можливості для інших. Хоча це не єдиний проєкт, над яким у 2019 році почали роботу учасники з Первомайського.

— Навчальна програма Київського Діалогу відкрила очі на те, якими інструментами слід втілювати свої ідеї. У нас багато задумів. Зараз шукаємо можливостей реалізувати їх або розвинути попередні напрацювання, — резюмує Людмила Федорченко. Її громадська організація впроваджує проєкт «Разом в майбутнє», фінансування для якого вона виграла на конкурсі Харківської обласної ради. Це ініціатива із діджиталізації експозицій місцевого краєзнавчого музею.

Також за ініціативи Людмили Федорченко мешканці кількох багатоквартирних будинків Первомайського поновили фасади домівок. Активістка каже: не очікувала, що люди так сильно зацікавляться спільною справою. Приклад проєктів, що їх реалізують у Первомайському, надихає містян долучатися до ініціатив з покращення та переосмислення інфраструктури. Навіть у найменших масштабах. Створення спільних просторів породжує у жителів відчуття, що місто дійсно влаштоване для них. І вони долучаються до його творення.

 

 

Go back