статті

 

Комунікація з органами влади: що не так?

Комунікація з органами влади: що не так?

 В  Івано-Франківську платформа MetaLab* розпочала новий сезон зустрічей та лекцій на загальну тематику «Демократизації міста». Учасниками подій є громадські активісти, представники міської ради та політичних партій, журналісти і молодь. Під час першої лекції координатор КИЇВСЬКОГО ДІАЛОГУ в м. Львів, Станіслав Безушко, розповів про комунікацію з органами влади, в чому полягають основні проблеми, що робити, щоб їх подолати та як цю комунікацію налагодити.

 Пропонуємо ознайомитись із основними тезами виступу Станіслава:

1. Коли говорять про владу, то використовують занадто широке і розмите поняття: міська рада, обласна адміністрації і т.д. Дуже рідко говорять про комунікацію з конкретним управлінням, відділом чи людиною. Потрібно говорити з безпосередніми виконавцями і експертами, а не апелювати до керівника чи політичної волі.

 Для прикладу можна навести діяльність КИЇВСЬКОГО ДІАЛОГУ  в сфері ревіталізації в м. Калуш. Питання ревіталізації є складним і болючим для наших міст. З одного боку ми нічого не розуміємо, що і як робити, а з іншого «сумуємо» за підприємствами. Коли питання ревіталізації було піднято в Калуші, то перші три місяці ми працювали без працівників міської ради. Остання не розуміла для чого їй це, що місто може отримати та як працювати. До, після та під час перших подій ми постійно контактували з міською радою шукаючи людей, які не тільки скажуть «ви молодці, це класно», а почнуть з нами працювати. Як результат ми наразі маємо безпосередній контакт з однією із заступниць міського голови, яка висловила розуміння до ідей громади в цій сфері, і підтримку управління економічного розвитку міста.

 Якщо б ми продовжували вести нашу комунікацію з міською радою, як установою, то отримували б стандартні відповіді. Ми пішли довшим шляхом – знайшли людей, які зрозуміють і зможуть донести нашу думку до інших.   

2. Під час роботи над змінами в місті потрібно комунікувати і враховувати думку не тільки офіційних органів влади, а й так званої мікровлади (груп чи людей які на даний час впливають на місто). До таких можна віднести, наприклад, учасників АТО, представників ІТ сфери, переселенців, церкву, інші громадські об’єднання, асоціації велосипедистів тощо. Всі ці установи чи групи прямо чи опосередковано впливають на розвиток міста та поведінку органів влади.

 Для прикладу, у 2017 році в м. Дрогобич ГО «Вело Дрогобич» підняла питання будівництва у місті вело доріжок. Проте знайти спільної мови з міською радою їм не вдавалось до того часу, як вони залучились підтримкою інших організації. Коли питання стало цікавити не одну організацію і набувало більшого розмаху – міська рада пішла на діалог та компроміс.

3. Якщо ми хочемо щоб наш діалог був ефективний, то повинні говорити однією мовою. Розуміти, що нам кажуть і говорити так щоб зрозуміли нас. Не потрібно ускладнювати спілкування.

4. Органи влади завжди знають законодавство і нормативно-правові акти якими вони користуються. А ось активісти часто гребують вивчення документів перед обговоренням тих чи інших питань з владою. Це дає можливість першій вести розмову так як їй вигідно, а другим зводити діалог на образи і високі тони, що не приводить до конструктиву. Тому при комунікації з органами влади потрібно аргументувати статтями з законів, постанов та рішень, а не загальними фразами та популістичними термінами. Законодавство повинні знати всі, не тільки працівники органів влади.

 Однією з найпопулярніших тем розвитку міста в останній рік є відкриті дані. Проте у більшості відбуваються спекуляції зі сторони міських рад: «ми публікуємо документи на сайті», «ви можете звернутись до нас через сайт», «ми надаємо всю запитувану інформацію». Такими відмовками міські ради часто прикривають своє небажання працювати з наборами відкритих даних та спекулюють (опублікований на сайті документ не є набором відкритих даних). Хоча є нормативно-правові акти у яких чітко вказано, що саме є відкритими даними і як з ними працювати. До того як активісти та мешканці міста не будуть знати свої права і що вони можуть вимагати в органів влади, вони і дальше будуть отримувати інформацію тільки після запитів на інформацію, а діяльність міської ради (система прийняття рішень) буде невидимою для більшості. Позитивним прикладом такої комунікації є місто Дрогобич, яке пішло в ногу з часом і на зустріч з мешканцям. 

5. Активісти повинні усвідомити, що в сучасному суспільстві вони не тільки повинні вимагати чи контролювати, а й відповідати за те, що відбувається у них в місті. Вони теж стали мікровладою до якої прислухаються і яка впливає на тенденції розвитку в місті.

 У 2017 році переможцями конкурсу проектів від КИЇВСЬКОГО ДІАЛОГУ стали «Три маленькі парки Дрогобича» та «Креативна галявина». Обидва ці проекти продовжують життя і далі. Активісти, які їх реалізовували усвідомлювали свою відповідальність за те що зробили в місті. «Креативна галявина» не зважаючи на всі напади на неї, крадіжки апаратури, нищення майна, діє і надалі. Її творці «не відпрацювали грант», а створили простір який підтримують. «Три маленькі парки Дрогобича» - був розпочатий діалог щодо відновлення малих паркових зон міста. Активісти які розпочали збір пропозицій і напрацьовували концепцію розвитку, взяли на себе зобов’язання продовжують працювати над цим проектом (гран завершився рік тому). Вони домоглись архітектурного конкурсу від міської ради та готують програми фінансування для їх відновлення у 2019 році.  Також піднявши питання «третіх місць» спровокували створення в місті «Молодіжного центр».

6. При вирішенні проблемного питання не потрібно зупинятись тільки на ньому. Варто вибудовувати систему вирішення та взаємодії, щоб у майбутньому таких ситуацій не виникало.

 Зазвичай коли нас цікавить якесь питання ми ведемо «боротьбу» з міською радою поки не вирішимо його. Якщо це питання буде цікавити ще когось, то він пройде той самий шлях. Все через те, що в органу влади не вимагають налагодити роботу в цьому напрямку. Активісти не використовують можливості, які дає громадська експертиза, яка дозволяє виправляти ситуацію на рівні прийняття конкретних документів.

 Ми звикли чути про проблеми з комунальним майном. Вони є в кожному місті. Міські ради постійно звинувачують у крадіжках і махінаціях. Проте ми маємо мало прикладів коли громадські об’єднання чи активісти допомогли вирішити цю проблему системно. Громадська активістка з м. Калуш Оксана Пілянська з колегами показала, як це можна зробити. За пів року роботи було створено реєстр комунального майна міста. Майно описали, сфотографували, визначили орендаря та ціну оренди. Були знайдені об’єкти про які не знали і в міській раді. Також розкрили схеми виведення майна з власності міста. Це дозволить подальшу роботу з майном громади вести по нових правилах. Всі мають відправну точку, точно знають, що належить і в якій кількості. Будь які подальші махінації зразу буде видно. 

7. Діалог громадянського суспільства та міської адміністрації повинен мати визначених спікерів та коментаторів, які завжди будуть мати комунікаційну стратегію. Іншими словами, будуть знати, що і з ким комунікувати, до кого з яким питанням звертатись. Якщо таких немає, ви завжди будете мати ризик втрати ініціативи і відсутності комунікації з органами влади, бо останні не розумітимуть з ким їм говорити та зведуть весь діалог до формальностей.

 

 

 

*МetaLab - це платформа розвитку просторів міста, в яких ми живемо. Це водночас і спільнота, що об’єднана інтересом до життя міста, бажанням пізнавати й поліпшувати міське середовище, і фізичний майданчик для спілкування, урбаністичних досліджень та подій. МetaLab є проектом у рамках урбаністичного напряму платформи «Тепле Місто». Фізично МetaLab розташована на «Промприладі» (м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова 23Ж, третій поверх), є одним з операторів проекту «Промприлад. Реновація» та репрезентує його урбаністичну функцію.

 

 

Go back