статті

 

Ревіталізація в Калуші: Зона затишку на місці недіючого водозабору

З травня 2018 року триває пілотна програма з ревіталізації індустріальних об’єктів в м. Калуш в кооперації між платформою КИЇВСЬКИЙ ДІАЛОГ, ГО «Інша Освіта», проектом «Promprylad.Renovation»  та платформою «Тепле Місто».

В рамках програми вже відбулося 3 модулі, які носили теоретично-практичний характер. В частині теорії (60%-70% кожного модулю) учасники та учасниці знайомились з поняттям ревіталізації, вдалими/невдалими прикладами з України та з-за кордону та з теоріями навколо ревіталізаційних проектів. В практичній частині (30%-40% кожного модулю) учасники та учасниці працювали з аналізом пост-індустріальних зон в Калуші та створювали перші пілотні бачення ревіталізаційних проектів на їх основі.

Програму супроводжували три тренерки: Альона Каравай (ГО «Інша Освіта», має досвід роботи тренеркою та фасилітаторкою з 2005 року, працювала в проектах спілки MitOst e.V., фонду «Східна Європа», GTZ, Goethe-Institut, Deutsch-Rusischer Austausch та Посольства України в Німеччині), Ольга Дятел (ГО «Інша Освіта», працює як тренер-фасилітатор з 2010 року, наразі задіяна в таких проектах: Студії живої історії, Майстерня громадської активності, Майстерня сільських ініціатив, є однією з засновниць Хати-Майстерні) та Анна Доброва (координаторка  урбан-проектів платформи «Тепле Місто» та проекту MetaLab).

29 травня 2018 Модуль І «Введення до теми та робота з поняттями. Ревіталізація з точки зору урбаністики. Ревіталізація та (еко)системний підхід»

Ознайомили учасників та учасниць з основними поняттями навколо ревіталізації (редевелопмент, ревіталізація, реновація, джентрифікація, деіндустріалізація); з прикладами (кейсами) як з України, так і з-за кордону; дали учасникам розуміння процесів, потрібних для старту проекту з ревіталізації (екосистемний підхід)

21 червня  Модуль ІІ «Ревіталізація з точки зору роботи з громадою та роботи зі стейкхолдерами». Говорили про те, чим відрізняються підходи bottom-up та up-bottom; чому в обох підходах треба працювати з громадою та зі стейкхолерами; стейкхолдери та менеджмент стейкхолдерів; методи роботи з громадою в ревіталізаційних проектах

27 липня у м. Івано-Франківськ відбувся ІІІ Модуль «Ревіталізація з точки зору фінансових та юридичних моделей». Взірцем та прикладним зразком був Promprylad.Renovation у Івано-Франківську, який учасники відвідали під час модулю. Зокрема, ідейними натхненниками цього простору було проведено екскурсію, загальну презентацію проекту та юридичні і фінансові моделі. Крім того, у продовження попереднього модулю, учасники презентували домашнє завдання – сформовані ідеї проектів ревіталізації міських просторів міста. Слухачами виступила команда Promprylad.Renovation, яка дала свій фідбек та рекомендації щодо презентованих проектів.

 

Загалом за цей час виникло декілька ідей для проектів з ревіталізації:

  • ревіталізації території навколо міського водозабору (є команда яка працює над його втіленням) ;
  • ревіталізація старої Ратуші (проект наразі не сформував команду навколо себе);
  • Ревіталізація Нафтобудмашу (перетворення столової в хаб; проект мав досить активну команду, але потім через проблеми з власником, а об’єкт знаходиться в приватній власності, проект різко обірвався);
  • ревіталізація промислової Ратуші (проект був відкинутий через складнощі, пов’язані з приватною власністю цього об’єкту (власник, який був зацікавлений в проекті, різко змінив свою точку зору).

19 жовтня команда, яка займається питанням ревіталізації колишнього водозабору, провела першу публічну презентацію своєї ідеї та напрацювань.

 Ініціатори ревіталізації території водозабору вважають, що для бізнесу це може бути дуже привабливою ділянкою: недалеко від міста і водночас - у двох кроках від річки; близько трьох гектарів землі і тут же - комплекс будівель, які можна відремонтувати та модернізувати, зберігши первинний стиль. Це тиха, свіжа й економічно приваблива зона.

 Але, чи може це місце стати платформою для чогось більш масштабного, дійсно громадського, чогось абсолютно нового для Калуша? Про це говорили з владою міста, активістами та мешканцями, які цікавляться ревіталізацією таких об’єктів.

 «Тут можна би було проводити фестивалі, різні молодіжні заходи, влітку - дитячі оздоровчі табори денного перебування тощо. Якщо поступово залучати підприємців, матимемо тут і альтанки, і прокати велосипедів, і кемпінги, і багато іншого», - каже Володимир Тимків, активіст та депутат міської ради Калуша.

 «У Калуші немає жодного офіційного належно облаштованого пляжу. Чому б не використати частину цієї зони під пляє?», - акцентувала увагу присутніх активіста Леся Мартиненко.

 

Більшість присутніх зійшлися на тому, що колишній водозабір варто залишити у власності міста та спробувати знайти йому практичне застосування. Основне – це реконструювати саме приміщення, яке стане основою для створення громадської зони відпочинку. Цей простір має залишатися у власності міста, проте залучення бізнесу до розвитку цієї платформи є критично необхідним. Зрештою, простір може бути зональним – говорили присутні. Різні підприємці можуть займати частину території та використовувати для надання послуг мешканцям.

 У такий спосіб цей простір зможе отримувати кошти на своє існування та забезпечення потреб. «Звісно, віддати у приватні руки – найлегше, - вважає Леся Мартиненко. – проте це унікальна можливість для Калуша отримати майданчик, якого місто досі не мало».

 «Варто правильно міряти кількісними характеристиками. Якщо бізнес, то скільки робочих місць та які мають бути сплачені податкіи? Якщо фестивалі і заходи, то скільки і для якої кількості людей, яким коштом, звідки взяти фінансування?» – акцентував на зустрічі активіст Сергій Гумінілович.

 Справді, наразі ідея ревіталізації міського водозабору існує на стадії задуму та громадського обговорення. Загалом ідей багато, можливостей - теж. Головне зараз розуміти, що Калушу це дійсно потрібно.

Довідка:

Зона затишку (Хотінь - creative zone):

Опис об'єкту

До 2013 водозабір Хотінь забезпечував стару частину міста питною водою, в подальшому в резерві, а в 2018 рішенням сесії Калуської міської ради переданий на баланс Фонду комунального майна міста, все обладнання демонтоване. Земельна ділянка 3,5 га є власністю територіальної громади, 70% території водозабору перебуває у охоронній зоні річки, на території знаходиться дві будівлі: адміністративний корпус 220 кв. м. (одна основна кімната, де раніше працювало обладнання, невеличкий коридорчик, кімната для персонал, щитова та приміщення лабораторії) та резервна насосна 40 кв. м. Об’єкт знаходиться поблизу річки Лімниця та житлового масиву Хотінь м. Калуш.

Цілі

Перетворити територію та комплекс споруд старого водозабору в майданчик для проведення мистецьких заходів, фестивалів, оздоровлення школярів,  дозвілля мешканців міста шляхом створення спільного підприємства міста Калуша та підприємців міста.

 

Опис проекту

Приміщення водозабору можна адаптувати для створення арт-простору, різних активностей, конференц-залу – тобто «нашарувати» різні можливості. Замість штучного озера можна збудувати відкритий літній басейн з відповідною інфраструктурою, а на території передбачити кемпінг, стоянку, альтанки.

Акцент лежить на роботі з школярами, адже тут можна розташувати літній табір для дітей та проводити оздоровлення учнів не номінально, як зараз, на територіях шкіл, а реально, - склавши відповідні графіки та використовуючи можливості цього майданчика, коли дозволятимуть погодні умови.

До створення «зони затишку» у Калуші можуть долучитися кілька підприємців, кожен з яких матиме свою нішу. Скажімо, хтось може організовувати активний відпочинок на річці, хтось – надаватиме послуги з відпочинку в альтанках. Місто може увійти до проекту як співорганізатор та також бути бенефіціаром із акцентом на соціальну сферу, натомість внісши свою частку у вигляді приміщення та землі. Для забезпечення життєздатності проекту місто може реалізувати існуючі механізми пільг на орендну ставку.

Команда:

  • Тимків Володимир
  • Будзан Тетяна
  • Шевчук Ярослав
  • Мартиненко Леся
  • Пілянська Оксана

Текст: Оксана Пілянська, Тетяна Кіндюх, Володимир Тимків, Альона Каравай, Станіслав Безушко.

Фото: Оксана Пілянська, Тетяна Кіндюх

Go back