статті

 

Дрогобич: молодий, відкритий, smart!

Ми продовжуємо знайомити Вас з містами з мережі Київського Діалогу. Цього разу ми вирушаємо до Дрогобича!

Про невелике місто на південному заході Львівської області до нещодавна було відомо небагато. Для когось це, насамперед, місто, де народились Юрій Дрогобич, Іван Франко та Бруно Шульц. Хтось асоціює Дрогобич з видобутком солі. Але останнім часом мова про колишній солеварний центр йде вже зовсім в іншому контексті. Про місто все більше говорять в теперішньому і в майбутньому часі, аніж в минулому. Дрогобич стає відомим як місто, що поставило собі за мету стати максимально відкритим та прозорим.  Саме про це ми й вирішили поговорити з представниками міської влади та громадянського суспільства.

Трохи сонливе та затишне містечко, як його описував Бруно Шульц, все таке ж затишне, але від його дрімоти не залишилось й сліду. Перше, що кидається в очі, – в місті дуже багато молоді та велосипедів. Чому місто таке молоде, зрозуміло одразу: в Дрогобичі, де кількість населення за офіційними даними не досягає й 100 тис. мешканців, діє декілька власних вищих навчальних закладів, включно з Державним педагогічним університетом, та філій університетів інших міст (14% населення Дрогобича студенти). До того ж тут є спеціальні навчальні заклади: коледжі та училища. А от до велосипедів і їх незвичайно великої популярності в місті ми ще повернемось.

Втім наявність можливості отримати вищу освіту сама по собі не може стати тим вирішальним фактором, що змусить молоду людину жити та працювати в Дрогобичі після отримання професії. Як і всі інші невеликі міста України, Дрогобич стикається з проблемою від’їзду населення до обласного центру, столиці та закордон. І на цю проблему тут не готові закривати очі. Як і в будь-якій іншій європейській країні, в Україні населення та особливо молодь потребують реальних перспектив роботи,  комфортного життя та можливості впливати на розвиток міста. Водночас відчуття безпорадності, відсутність віри в будь-які зміни, та сама «тотальна недовіра до влади» і відірваність громади від демократичних процесів сприятимуть відтоку населення. Дрогобицька міська влада вірить, що подолати це можна, зробивши місто відкритим та «розумним». Саме це, за словами мера Тараса Кучми, і є основною стратегічною метою.

Хто чув словосполучення smart city (розумне місто), мабуть найперше уявляє собі Сінгапур, Сеул, Амстердам чи Стокгольм. Втім і на сайті Дрогобицької міської ради, та й, власне, на сайті Київського Діалогу ці слова зустрічаються нерідко. Концепція smart city в світі передбачає збір та обробку даних в місті, що надає можливість ефективного управління комунальними сервісами та взагалі всім, від чого залежить життя містян: транспортними системами, постачанням електрики, води та тепла, утилізацією та переробкою відходів, інформаційними системами, школами, бібліотеками, лікарнями тощо. Технологія smart city забезпечує високий рівень ефективної взаємодії між міською адміністрацією та громадою з метою розвитку та підтримки інфраструктури міста й комфортного життя містян. Можливо Дрогобич не Сеул, але він впевнено крокує в напрямку smart! Наразі ж Дрогобич може похвалитись не тільки веб-камерами та публічними зонами вай-фаю, чим вже нікого не здивуєш, але й однією з найкращих практик відкритих даних та запровадження електронних сервісів в Східній Європі.

Сайт Дрогобицької міської ради

Впровадження smart city означає і суттєве зменшення корупції, і збільшення надходжень в бюджет, і долучення громадян до моніторингу міста та безпосереднього впливу на його розвиток. Дрогобичан активно заохочують використовувати платформу “Відкрите місто” та повідомляти про всі малі та великі комунальні проблеми. Доступ до платформи є безпосередньо з сайту міської ради, який став найбільш відвідуваним інформаційним ресурсом міста. Так само на сайті можна записатись на прийом міського голови, посадових осіб чи депутатів міської ради через портал iGov та отримати низку адміністративних послуг. Начальник відділу ІТ та аналізу Дрогобицької міської ради Станіслав Гайдер стверджує, що більше 100 послуг зараз надаються онлайн. Коли велика кількість державних послуг повністю відрізані від чиновників, це, на думку Станіслава, суттєво зменшує корупційні ризики. На даний момент електронними адмінпослугами користуються лише 10% дрогобичан. До кінця 2018 р., як сподівається Станіслав, ця кількість зросте до 20%. І для цього проводяться численні освітні заходи.

Щодо зменшення толерантності до корупції, то цьому так само сприяє і відкритість всієї документації. За словами міського голови, принцип відкритих даних подобається не всім, та опір стосовно запровадження принципів прозорості існує. Але з приєднанням Дрогобича до Хартії відкритих даних у вересні 2017 р. це вже не має залежати від політичної волі, адже дотримання цієї стратегії містом врегульовано нормативним документом.

Олег Дукас

Про те, що досвід Дрогобича є успішним, свідчить і готовність інших міст переймати його практики. За словами Олега Дукаса, одного із засновників ГО "Український молодіжний прорив" та радника міського голови з гуманітарних питань, успішними є ті міста, де громада максимально залучена до управління містом. Основна складова успіху – це відкритість влади і, як наслідок цього, зростання довіри населення. Оптимізму додає те, що і в інших містах чи під тиском громади, чи навіть за ініціативи самої міської адміністрації, приймаються рішення наслідувати приклад Дрогобича в цьому питанні. Протягом першої половини 2018 р. Броди, Володимир-Волинський, Луцьк та Калуш активно переймають досвід з впровадження smart city. В рамках практикумів з розвитку міста до Дрогобича також приїжджають представники влади та громади з Центру та Сходу України.

Звичайно, заходи міської адміністрації, спрямовані на відкритість, запобігання корупції та залучення інвестицій, не означають миттєвого перетворення та вирішення всіх проблем містян водночас. “Ми розуміємо, наскільки відкритість органів місцевої влади та заходи із залучення громади до управління містом є важливими. Але за такий короткий період, 2,5 роки, нереально провести такі зміни, які б відчув кожен в місті”, - говорить Олег Дукас. На перспективи та проблеми Дрогобича Олег дивиться реалістично, зауважуючи, що великою проблемою залишається від’їзд молоді, яка не має, де себе реалізувати. Наразі в місті майже повністю відсутня промисловість, з 18 заводів, що працювали раніше, зараз не працює жодний. Майбутнє Олег бачить в розвитку креативних індустрій та культурного потенціалу Дрогобича. Як раз для цього є всі передумови. До Дрогобича, що може похвалитись великою кількістю історичних пам’яток, затишними вулицями,туристичними цікавинками та фестивалями, регулярно приїздять туристи, в тому числі екскурсійні групи з інших країн.

Олег також наголошує на необхідності активізувати численне студентство Дрогобича: “Зараз ми намагаємось втягнути студентів в життя міста, адже раніше вони були відірвані від міського життя. Один з проектів громадського бюджету стосується облаштування просторів навколо корпусів університету, таким чином студенти зацікавлені брати участь в процесах розвитку міста та поширювати цей досвід.” Говорячи про проектну діяльність, Олег відзначає значні позитивні тенденції в цій сфері: як в Інституті міста, так і з боку громадськості. Однією з найбільш активних громадських організацій Дрогобича є “Вело Дрогобич”, що була створена в серпні 2016 року. Засновники “Вело Дрогобича” (на день реєстрації 17 серпня 2016 їх було вже аж 10) характеризують свою організацію як спілку людей, яким небайдужий велосипед і те, що відбувається в місті. За перші півтора роки свого існування “Вело Дрогобич” провів близько 20 велосипедних подій: велопробіги, семінари, велоекскурсії, ознайомлення школярів з правилами дорожнього рух і змагання. Наразі учасники готують масштабний Велодень, що відбудеться 20 травня. Організатори очікують, що участь в події візьмуть більше 300 дрогобичан, що вже багато для такого невеликого міста, але одна з засновниць організації Марина Шквиря каже, що вони хотіли б бачити на Велодні 1000 учасників.

Про взаємодію місцевої адміністрації з громадянським суспільством нам хотілось почути не тільки від мера Дрогобича, але й від самих представників активної громади. Марина говорить про міську раду як про партнера, адже міська адміністрація сприяє та підтримує проведення заходів (організаційно, не фінансово), і в організації налагоджена успішна співпраця з відділом молоді та спорту. Член “Вело Дрогобича” о. Ігор Цмоканич стверджує, що взагалі відкритість з боку влади є, але залишається негативне ставлення та недовіра з боку населення. Це, на думку о. Ігоря, є загальноукраїнською проблемою, а Дрогобич, власне, є не виключенням, а, за словами о. Ігоря, “всією Україною в мініатюрі“. “Ми вчимося, шукаємо шляхи. Це напрям, над яким треба працювати далі. Є відкритість з боку влади, є передумови для співпраці.” – каже о. Ігор.

Приклад невеликого міста на Львівщині, що стає відомим в усій Україні і за її межами, доводить, що байдужість населення і корумпованість влади не є чимось сталим та вродженим для нашого суспільства, що це можна і треба долати. Втім, шлях до порозуміння та ефективної співпраці заради розвитку свого міста не буде ані коротким, ані простим. Але якщо можна робити відкритою “Україну в мініатюрі”, то це, безумовно, означає, що і вся Україна має цей шанс.

 

Текст: Дарья Меллінґ
Фото: Дарья Меллінґ

Go back