News

 

Львів на карантині: як туристичне місто оживає після двомісячної тиші

Заступник міського голови Львова з розвитку Андрій Москаленко

Якщо ви попросите львів’янина описати свої асоціації з карантином у місті, то він розповість, як зазвичай наповнені вщерть людьми центральні вулиці міста раптово спорожніли, як багато мешканців найрелігійнішого регіону України перестали ходити до церкви і як, хоч і ненадовго, у місті зникли затори.

Катерина Родак, Львів

 

Карантин у Львові ввели 12 березня після відповідного рішення уряду. Спочатку у Львові закрили дитячі садки та школи, обмежили масові заходи, потім карантин посилили і довелось закрити майже всі магазини, заклади харчування і ввести обмеження на перебування на ринках та у супермаркетах.

Одразу після оголошення карантину у Львові та області почали впроваджувати заходи і акції для підтримки медицини. Місцева влада виділяла мільйони на закупівлю апаратів ШВЛ, спецодяг для медиків та маски. Підтримували лікарів місцеві бізнесмени, депутати. Найбільші будівельні та ІТ-компанії купували лікарням апаратуру, захисні екрани та спецодяг. Ресторани безкоштовно розвозили медикам їжу, а таксисти возили їх на роботу. Усім медикам, які працюють з хворими на коронавірус, постійно виплачують матеріальну допомогу.

У Львівській області з початку карантину ситуація з коронавірусом виглядала непогано у порівнянні із сусідніми областями. На Львівщині щодня підтверджували нові випадки зараження, однак першу смерть зафіксували лише 4 квітня. Кількість хворих почала сильно зростати вкінці квітня – на початку травня, через що в області навіть відтермінували перший етап послаблення карантину.

З моменту запровадження жорсткого карантину до першого послаблення пройшло два місяці. Такий простій дуже сильно вплинув на місцевий бізнес. У туристичному Львові найсильніше карантин відбився на галузі гостинності. Лише торік місто відвідало понад 2,5 млн туристів, кожен з яких в середньому витрачав 94 євро в день. Цього року цифри навряд чи повернуться навіть до показників 10-річної давності.

«Туризм для Львова – це в першу чергу робочі місця. За різними розрахунками, це до 100 тисяч робочих місць, які пов’язані з індустрією гостинності і це більше 30 різних професій. Йдеться про 400 млн грн податків, 10 млн грн від туристичного збору. Так само це певна коштів, яка надходить у бюджет», - розповідає заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.

Львівський ресторатор Вадо Арзуманян

До 50% львівських ресторанів можуть закритись

Коли 16 березня у місті закрили всі заклади, переважну більшість магазинів, це стало сильним ударом для економіки міста і випробовуванням для бізнесу. Багато хто одразу перейшов на роботу у форматі доставки, щоб мати змогу хоч якось виплачувати працівникам заробітною плату. Однак переважній кількості бізнесу такий формат або не підійшов взагалі, або не покривав і половини потреб. Працівникам виплачували 2/3 зарплати або ж відправляли у відпустку за власний рахунок.

Лише ресторанів та кафе у Львові офіційно нараховується понад 800. Львів’яни люблять ходити на каву, а туристів приваблює гастрономічне різноманіття у ресторанах. Два місяці простою для ресторанного бізнесу Львова стали сильним випробовуванням, яке триватиме ще довго після завершення карантину.

«Навіть якщо би сьогодні дозволили повноцінно працювати всім ресторанам, ми все одно не мали б гостей. Тому що люди бояться публічних місць і дуже обережні. І що важливіше: у людей немає грошей», - розповідає львівський ресторатор Вадо Арзуманян.

Представники ресторанного бізнесу, особливо власники невеличких кав’ярень та пекарень, поки що дивляться в майбутнє з тривогою. Після послаблення карантину 11 травня у Львові дозволили працювати літнім терасам ресторанів. Наступним етапом буде повноцінне відкриття закладів, однак з обмеженнями у кількості гостей. У Львові дуже багато маленьких закладів, які можуть не витримати таких обмежень. Ресторатори прогнозують, що до 50% львівських ресторанів і кафе у найближчі місяці перестануть існувати.

 

Частина магазинів у Львові закрились

Виробництво і торгівля: підлаштовуйся або йди на протест

Великі виробничі підприємства, які працюють у Львівській області, також призупинили свою діяльність під час карантину, оскільки в основному орієнтовані на експорт. Лише після послаблення карантину такі заводи, як Fujikura чи Leoni, що виготовляють чохли та електронне обладнання для автомобілів, змогли повноцінно запуститись.

Працювати без зупинок вдалося тим компаніям, які змогли перепрофілюватись на пошиття медичних масок та костюмів. Це, в основному, швейні фабрики, які до карантину шили одяг, взуття, уніформи. Загалом у Львові є 12 підприємств, які почали шити медичні маски – їх передають медикам у лікарні та продають в аптеках для населення.

Основним питанням для бізнесу упродовж карантину було - як довго все це буде тривати? Особливо болісним це питання було для малого і середнього бізнесу. Бо якщо виробничі підприємства і великі компанії мали якийсь запас міцності, то невеличкі сімейні кав’ярні і магазинчики могли не пережити карантину.

«Якщо ми говоримо про малий і середній бізнес, то однозначно це сильний удар на сферу послуг і торгівлю. Під час карантину свою діяльність в області призупинило близько 2-3 тисяч тисячі суб’єктів господарювання з 36 тисяч. І ця цифра – це високий показник», - розповідає керівник департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації Степан Куйбіда.

1 травня у Львові відбувся пікет представників бізнесу, які вимагали дозволити їм знову працювати. В основному це були працівники ринків та так званих МАФів – невеличких магазинчиків, кіосків. Подібні протести відбувалися і в інших містах Львівської області. Вони не були масовими, однак стали показовими і дали чітке розуміння, що жорсткий карантин не може тривати довго.

У Львові є 25 ринків і вони не працювали взагалі протягом двох тижнів. З 1 травня ринки запрацювали, але перед ними поставили багато умов, серед яких дотримання дистанції, постійна дезінфекція та температурний скринінг усіх відвідувачів і продавців. На ринках справді стало чистіше, однак і покупців тепер набагато менше.

 

Літні майданчики в центрі Львова

Життя без роботи і допомога від влади

Кількість безробітних у Львівській області зростала з перших тижнів карантину. Лише за кілька днів у квітні кількість людей, що не мають роботи, збільшилась з 8500 до 21 700 людей. У піковий період карантину бувало, що до обласного Центру зайнятості в день зверталось по 500-550 осіб і так тривало близько двох тижнів. Це насправді дуже великі цифри.

Уже з середини травня ситуація почала виглядати краще: запрацювали підприємства, відкрились магазини і почала оживати сфера послуг. Кількість вакансій, яка у квітні була мінімальною, також почала потрохи зростати.

«Ми розуміємо, що у структурі безробіття області десь 35-40% займає Львів. Оскільки економіка Львова базується на економіці послуг, то ми розуміємо, що лише коли Львів повноцінно відновиться після карантину, то лише тоді ми зможемо говорити про покращення ситуації з безробіттям», - коментує ситуацію представник обласної адміністрації Степан Куйбіда.

Офіційно безробітні українці протягом карантину могли і досі можуть отримати від держави допомогу у розмірі від 1000 до 8400 грн, в залежності від попередньої зарплати та страхового стажу. Підприємці можуть брати позики у банку на пільгових умовах, а також отримати компенсацію за кожну годину втраченого робочого часу з розрахунку 2/3 окладу. Однак допомога від держави не може перевищувати мінімальну зарплату в Україні - 4 723 грн. Підприємці до таких ініціатив уряду ставляться скоріше скептично, хоча приймають будь-яку допомогу.

«Вони прийняли можливість звертатися за допомогою по працездатності. Але водночас ти  можеш отримати ці гроші, якщо протягом шести місяців у тебе ніхто не буде звільнятися. А як я можу гарантувати, що у мене ніхто не буде звільнятися? Насправді дуже багато різних безглуздих речей прийнято», - вважає ресторатор Вадо Арзуманян.

У Львові упродовж карантину для бізнесу скасували сплату за оренду комунальних приміщень і звільнили підприємства, які простоювали, від сплати Єдиного податку. Готелям, які ще на початку карантину працювали, дозволили не платити туристичний збір.

«Ми також маркуємо продукти місцевих виробників у супермаркетах, запустили чат-бот, де ми інформуємо про крафтових та великих місцевих виробників. Також працюємо над створенням платформи співпраці між фермерами, супермаркетами та виробниками», - розповідає про ініціативи на підтримку локального бізнесу Андрій Москаленко.

Лише у квітні міський бюджет Львова через карантин недотримав 130 млн грн, у травні цифра буде більшою.

 

Львівські кав’ярні знову працюють

Львівяни ставлять на традиції

З 11 травня у Львові почали послаблювати карантин. Однак зважаючи на зростання кількості хворих на Covid-19 деякі зняті на рівні держави обмеження в місті та області вирішили залишити. У першу чергу йдеться про заборону на курсування міжміського та міжобласного громадського транспорту. У самому Львові на час карантину не зупиняли роботу громадського транспорту, однак він їздить суттєво рідше і мав би перевозити лише обмежену кількість пасажирів (останнього правила майже не дотримуються).

Зараз у Львові працюють літні майданчики ресторанів, всі магазини, місто помаленьку оживає. Однак увесь бізнес в місті працює за доволі певними правилами: дотримання дистанції, дезінфекція, масковий режим. За недотримання умов карантину заклади можуть знову закрити або ж оштрафувати. Хоча статистика каже, що менше 10% порушень карантину як підприємцями, так і мешканцями, завершуються  реальними штрафами.

А тим часом львів’яни залишаються вірними своїм традиціям. Коли у місті дозволили запрацювати закладам типу coffee to go, то до кав’ярень стояли черги. І не тому що у львів’ян є зайві гроші, а через те, що кава тут – як культ, і жителі міста скоріше відмовлять собі у розвагах чи покупках, ніж порушать цю традицію.

Після зняття перших обмежень львів’яни масово почали їздити в центр міста, на вулицях знову з’явилися затори з автомобілів. Люди потихеньку повертаються на роботу, багато гуляють. Місцева влада постійно презентує різні програми виходу міста з кризи. Зокрема, це стосується відновлення культурних подій – бо це важлива частина життя міста.

Більшість своїх кроків міська рада Львова приймає на основі рішень уряду. Однак через ситуацію з коронавірусом усі рішення не стають остаточними і у будь-який момент можуть бути скасовані. Через таку непевність складно робити прогнози про розвиток ситуації і говорити про те, коли Львів, а за ним і область остаточно вийдуть з кризи.

Go back