Щомісячний дайджест «Моніторинг повітряної війни проти України» пропонує грунтовні аналізи актуальних хвиль атак і довгострокових тенденцій у російській повітряній війні проти України. Він базується на всеохопній базі даних, що з осені 2022 року фіксує кожен задокументований авіаційний удар по цивільних цілях України. Метою моніторингу є формулювання рекомендацій щодо того, як західні країни-партнери можуть краще підтримати захист України від повітряних атак росії. «Моніторинг повітряної війни проти Україні» видається «Київським діалогом» у співпраці з аналітиком Маркусом Вельшем, який збирає та аналізує інформацію, що є у вільному доступі (метод OSINT), і Фондом Конрада Аденауера.
Із серпня 2024 року Росія великою мірою переходить на повітряну війну за рахунок атак дронів. У липні 2025 року із залученням майже 6 300 дронів було досягнуто нового рекорду. Приблизно половина з них – це так звані дрони-імітатори без вибухівки, які використовуються для виснаження української протиповітряної оборони (ППО).
Ефективність української ППО знову стабілізується. Після спаду навесні середній показник збиття в липні знову становить 89 відсотків. Електронна війна (наприклад, за допомогою РЕБ) привела до виходу з ладу до 60 відсотків російських дронів.
Кількість неперехоплених дронів у першому півріччі 2025 року значно зросла (червень: 745 одиниць), особливо в менш захищених регіонах. Однак руйнівна сила дронів не досягає рівня крилатих і балістичних ракет попередніх етапів війни.
Завдяки вдосконаленню систем протиракетної оборони та ракет-перехоплювачів зменшилася загроза від крилатих і балістичних ракет. Із березня 2025 року ефективність перехоплення сучасних типів ракет на кшталт Х-101 і «Калібр» зросла до 90 відсотків.
Зростає психологічне навантаження на цивільне населення. Майже щодня по всій країні відбуваються атаки дронів, під час яких за ніч запускається понад 100 БпЛА. У першому півріччі 2025 року було вбито або поранено 6 754 цивільних осіб – це найвищий показник із початку війни.
Особливо постраждала Харківська область, за нею ідуть Дніпропетровська, Одеська й Київська. Недостатньо захищеними залишаються невеликі міста й регіони, віддалені від столиці.
Метою російської повітряної війни проти українських міст залишається насамперед психологічне виснаження. Однак опір України залишається незламаним, а військова користь від нових хвиль атак залишається обмеженою.
Для забезпечення сталої оборони вирішальне значення мають розширення і диверсифікація українських систем оборони. Це, зокрема, розробка багатообіцяючих дронів-перехоплювачів нового типу, що вже зараз успішно використовуються для протидії російським дронам. Для протидії наступному поколінню потужніших російських дронів необхідні великокаліберні гармати й системи оборони повітряного базування.
Протиповітряну оборону необхідно супроводжувати наступальними заходами проти російських виробничих і логістичних об'єктів, а також покращенням контролю за міжнародними ланцюжками поставок, завдяки чому вдасться послабити здатність Росії продовжувати повітряну війну. Лише за допомогою стратегічного й комплексного підходу, що включає в себе протиповітряну оборону, розвиток технологій, наступальні операції і супутні санкції, можна надійно послабити військовий потенціал Росії.
Влітку 2024 року розпочався новий, активний етап російської повітряної війни проти українських міст і цивільної інфраструктури, який характеризується масованішими нічними хвилями атак, метою яких є тероризування цивільного населення.
Утім, контрзаходи української ППО показують, що Україна не залишається безпорадною перед терором Росії, а населення і цивільна інфраструктура можуть бути краще захищені за допомогою певних зусиль.
Стратегічна користь нового етапу повітряної війни для Росії набагато менша, ніж можна було б припустити, дивлячись на кадри й фото останніх атак.
Починаючи із серпня 2024 року, Росія робить акцент на постійне збільшення кількості атак дронів. Раніше українська протиповітряна оборона зосереджувалася передусім на перехопленні крилатих і балістичних ракет. Найбільшим викликом тут були перебої з постачанням надійних систем протиповітряної оборони й ракет-перехоплювачів. Ця проблема залишається актуальною і зараз.
На початку російської повітряної війни восени 2022 року (перша велика хвиля атак відбулася 11 вересня 2022 року) дрони становили лише близько 30 % від усіх безпілотників і ракет (максимум 400–600 дронів за місяць). Сьогодні близько 95 % російських повітряних атак на цивільні об'єкти здійснюються за допомогою дронів дальнього радіусу дії.
Кількість використаних дронів стрімко зросла з 800 у серпні 2024 року до майже 6 300 у липні 2025 року.
Головною причиною цього є масове виробництво дронів «Герань-2», що є копією іранських дронів «Шахед». Вони випускаються в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані, Росія.
Крім того, близько половини використовуваних дронів є так званими «дронами-імітаторами», тобто дешевими макетами без вибухівки, що служать для відволікання уваги та виснаження української ППО.
Після того, як узимку 2024-2025 років Росія так і не досягла своєї мети щодо знищення українських потужностей із генерації електричної і теплової енергії, вона все частіше почала спрямовувати свої атаки на особливо вразливі цивільні об'єкти – лікарні, пологові будинки й житло (див. ↗ Моніторинг, випуск III; ↗ Моніторинг, випуск VI).
У результаті значно зросла кількість цивільних жертв. Лише в першому півріччі 2025 року було вбито або поранено 6 754 цивільних особи. Це найвищий показник за півріччя з початку війни (див. ↗ Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні, 10.07.2025).
До цього додається величезне психологічне навантаження через тривалі масовані атаки дронів. Кількість ночей із хвилями атак, де залучено понад 100 дронів, збільшилася в кілька разів. З початку російської повітряної війни й до 26 серпня 2024 року було лише чотири ночі з такими масованими атаками. Сьогодні це кожна друга ніч.
Водночас з кожною новою «рекордною ніччю» Москва прагне продемонструвати свою перевагу в ескалації конфлікту. Якщо 23 лютого було задіяно 267 дронів, то 25 травня їх було вже 298, 26 травня – 355, 1 червня – 472, 2 червня – 477, 4 липня – 539, а 9 липня – 728.
Ці цифри покликані не тільки залякати українське населення, а і продемонструвати рішучість Росії західним партнерам України.
Аналіз усіх щоденних звітів Інституту вивчення війни (ISW) про російську повітряну війну проти України (див. ↗ ISW, Russian Offensive Campaign Assessment) із січня 2023 до липня 2025 рр. свідчить про доволі різну інтенсивність атак на українські регіони. Особливо страждають Харків і Харківська область. Це велике місто неподалік від російського кордону піддається не тільки атакам безпілотників великої дальності й ракет, а й ударам менших дронів FPV, а також крилатих бомб і касетних боєприпасів, які майже неможливо відбити.
Із січня 2023 року Харків і Харківська область згадувалися у звітах про атаки близько 260 разів. Дніпро та Дніпропетровська область (195 зареєстрованих атак з 2023 року), а також Одеса (190 згадок) також не мали жодного місяця без повітряних ударів.
Київ згадувався 190 разів, а Київська область (без столиці) — ще 55 разів. Навіть якщо скласти цифри по Києву й області, кількість ночей з атаками однаково буде меншою ніж у Харківській області.
Ще очевиднішою інтенсивність атак стає, якщо окремо розглянути 2025 рік. Київська область згадувалася цього року у звітах уже 100 разів, Харківська область – 145 разів, тобто вона зазнавала атак у два з трьох днів.
З початку 2025 року все частіше піддається обстрілам Сумська область (близько 90 разів). Це третя за кількістю атак область після Харківської та Київської, за ними ідуть Одеська й неокупована частина Донецької області. Цього року також посилилися обстріли Запорізької, Черкаської, Полтавської і Чернігівської областей.
Але як можна протистояти російським дронам і наскільки надійною є українська протиповітряна оборона?
Так, близько половини використовуваних дронів є лише імітаторами без вибухового заряду, а більшість із них, як і раніше, належать до типу «Герань-2», який порівняно легко перехопити. Однак українська протиповітряна оборона має враховувати появу все досконаліших моделей, що матимуть потужніші двигуни, автономні системи керування і нові висоти польоту (див. ↗ Моніторинг, випуск VI)
Несподівано велика кількість дронів і різноманітні варіанти їхнього використання призвели до зниження рівня їхнього перехоплення з 98 % у лютому до 83 % у травні. Збільшення почалося в середині червня (86 %), а в липні цей показник зріс до 89 %. Проте середній річний показник 2025 року (88 %) все ще залишається нижчим за показник 2024 року (93 %).
Москва робить ставку на великі хвилі атак на невелику кількість цілей, аби вибірково виснажувати протиповітряну оборону. Утім, збільшення кількості атак не обов’язково забезпечує успіх. У ночі, коли столиця Київ ставала ціллю, рівень перехоплення здебільшого залишався вище ніж 90 %.
Натомість менші хвилі із застосуванням менше ніж 100 дронів завдали більше шкоди у віддалених і гірше захищених містах, ніж скоординовані атаки на столицю. Навіть під час великої атаки 9 липня 98 % із 728 дронів було знешкоджено або перехоплено.
Успіх протидронової оборони України забезпечують не лише вдосконалені методи перехоплення, але значною мірою і радіоелектронна боротьба (РЕБ), яка за допомогою цілеспрямованих сигналів робить російські дрони некерованими ще під час польоту. У рекордну ніч 9 липня 57 % атакуючих дронів було знешкоджено засобами РЕБ.
З огляду на таку ефективність, головним завданням наразі залишається додатковий захист міст у прифронтових областях.
Наскільки важливим є оснащення засобами протидії дронам в областях, показала ніч на 4 липня, коли потужні атаки здійснювалися на Київську, Полтавську, Кіровоградську й Одеську області. Тієї ночі не вдалося перехопити 63 з 539 дронів. 23 особи отримали поранення, також було пошкоджено будівлю посольства Польщі в Києві та китайське консульство в Одесі (див. ↗ Kyiv Independent, 4.7.2025)
На додаток до війни з використанням дронів спостерігається чергове зростання кількості крилатих ракет типу «Іскандер-К», які цього року майже не використовувалися, але з кінця травня застосовувалися практично під час кожної хвилі атак. Також помітно зростає частота атак з використанням ракет Х-101, хоча вона й не сягає рівня другої половини 2024 року.
Цифри обсягів виробництва свідчать про те, що Москва свідомо накопичує запаси, створюючи все більші резерви (більше про це в наступних випусках Моніторингу).
Так само використання балістичних ракет перевищує зараз показники зимових місяців. Тому вирішальне значення має не тільки те, скільки додаткових систем Patriot або IRIS-T отримає Україна для кращого захисту територій, віддалених від великих міст, але й те, скільки запчастин і ракет ППО можна буде поставити з усього світу.
Аналіз останніх місяців несподівано демонструє значне збільшення рівня перехоплень балістичних і крилатих ракет, і це відбувається швидше, ніж Росія збільшує їхнє використання.
Для найчастіше використовуваного типу крилатих ракет Х-101 рівень перехоплення зріс із 70 % у березні до 90 % у липні, що в основному пов'язано з успішним залученням винищувачів F-16 до системи протиповітряної оборони. Так само і крилаті ракети «Калібр» були перехоплені в липні в понад 90 % випадків (квітень: 60 %), а також покращилася оборона від балістичних ракет «Іскандер-М/КН-23», які в червні й липні були перехоплені в 35 % та 50 % випадків відповідно (минулого року: 10-20 %).
Навіть гіперзвукова ракета Х-47/м2 «Кинджал», яку називають «вундерваффе Путіна», за останні два місяці була збита в шести з дев'яти випадків.
Ці успіхи зумовлені не лише зміною політики США щодо постачання, яка дозволяє ефективніше планувати й ширше застосовувати обмежені системи ППО. Передусім це – заслуга української протиповітряної оборони, чиї досягнення у захисті міст заслуговують на високу оцінку.
Украй важливим є забезпечення повітряних сил України достатньою кількістю боєприпасів і перехоплювачів, що відбиватимуть зростаючі атаки дронів і ракет. Це стосується наявних дорогих систем на кшталт IRIS-T, які, як і Patriot, не призначені для ефективної протидії дронам.
Натомість необхідно паралельно посилювати економічно ефективні рішення. Американська компанія Swift Beat розробляє наразі спільно з Україною оборонні дрони проти російських дронів «Шахед / Герань-2». За останні тижні вони вже відбили 90 % ракет, перехоплених дронами-перехоплювачами (↗ Don's Weekly, 28.7.2025). Багатообіцяючі результати демонструє і тестування (поставленої в 2024 році) німецької системи Skynex (↗ United 24, 12.7.2025).
Найефективнішим було б надання Україні значно більшого фінансування для сприяння в розробці власної системи протидії безпілотникам (↗ Суспільне, 11.7.2025). Завдяки українській програмі «Чисте небо» над Київською областю вже було перехоплено 650 дронів (↗ АрміяІnform, 11.7.2025).
Український дрон-перехоплювач, 2025, ↗ Militarniy, 7.8.2025
Саме з огляду на нові типи дронів Україна терміново потребує сучасних систем озброєння, яких сама не виробляє. Як зазначив у інтерв'ю для «Моніторингу» військовий експерт Густав Грессель, 12,7-міліметрові кулемети, які досі використовували Збройні сили України, вже не є достатніми для боротьби з новими «Шахедами», що літають на більшій висоті.
Для висоти польоту від 4 000 до 5 000 метрів необхідні гармати калібру не менше 35 мм, а в ідеалі – 76,2 мм. Як у Швеції, так і в Італії виробляються великокаліберні автоматичні гармати для морських цілей, які можна було б модифікувати й надати Україні.
Для перехоплення дронів нового типу з повітряно-реактивним двигуном (дрон «Герань-3») Грессель також рекомендує використовувати озброєні навчальні літаки західного виробництва. Українські пілоти, які проходять навчання, могли б таким чином цілеспрямовано боротися з такими дронами, перш ніж продовжити навчання на бойових літаках F-16 або Mirage.
Оприлюднені в червні дані розвідки щодо виробництва Росією 150–170 дронів на день, здається, застаріли (↗ ISW, 28.6.2025). Актуальні показники використання і рекорд у липні вказують навіть на виробництво 175–210 дронів щодня. Генерал-майор німецької армії Крістіан Фройдінг попереджає про хвилі атак до 2 000 дронів (↗ Nachgefragt, 19.7.2025). Це – масштаби, на які Росія планує вийти в середньостроковій перспективі і на які Європі доведеться реагувати.
Крім цього, Україна повинна посилити свої заходи протидії засобам повітряного нападу, тобто сама атакувати літаки, аеродроми, виробничі об'єкти та логістичні вузли противника. В нашому Моніторингу неодноразово наголошувалося, що це – важливий засіб для ослаблення військової промисловості Росії. Крім цього, необхідними є економічні санкції, що перервали б російські ланцюги постачання запасних частин, особливо з Китаю.
Лише стратегічний комплексний підхід, що включає в себе протиповітряну оборону, підтримку технологій, наступальні операції і супутні санкції, забезпечить істотне послаблення військового потенціалу Росії.
База даних проходить регулярну звірку зі щоденними звітами Інституту вивчення війни (ISW) у Вашингтоні (↗ ISW). Інформація про збиті цілі береться зі звітів Повітряних сил України (↗ КПСЗСУ), дані про ушкодження в регіонах походять від цивільних і військових адміністрацій і звіряються з додатковими джерелами OSINT, тож вважаються великою мірою правдоподібними.
Data sources for the database
Точна кількісна оцінка ушкоджень від повітряних ударів під час війни є проблематичною. Занадто точні дані можуть допомогти російському військовому керівництву в оцінці та плануванні нових атак. Тому висвітлення цієї інформації обмежене (↗ Expro, 2.1.2025).
Завдяки даним, зібраним упродовж 34 місяців , а також аналізу більше ніж 48 500 атак можна виявити наявні тенденції.
Щомісячні показники кількості дронів є приблизними, оскільки в українській системі підрахунку та звітності були виявлені певні невідповідності. Відхилення від інших підрахунків методу OSINT становлять близько 10 % і менше, часто – менше 3 %.
Порівняння з оцінкою кількості ракет, проведеною Центром стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні за період понад два роки, показує відхилення лише в 1,6 % (↗ CSIS).
Щодо атак, які не піддаються чіткій кількісній оцінці, були використані найнижчі значення. Частота запусків при високій інтенсивності може бути вищою, ніж зазначено, через відсутність повідомлень. Вважається, що відхилення не перевищують 5 %.
Cover photo: Privoz Market in Odesa in flames following a Russian attack. Photo: State Emergency Service of Ukraine (SESU)